Самоіндукція — явище виникнення струму електрорушійної сили в провіднику при зміні електричного струму в ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканні джерела живлення і спадання струму при розмиканні електричного кола.
Величина електрорушійної сили самоіндукції визначається за формулою
{\displaystyle {\mathcal {E}}=-L{\frac {dI}{dt}}}{\displaystyle {\mathcal {E}}=-L{\frac {dI}{dt}}},
де {\displaystyle {\mathcal {E}}} \mathcal{E} — е.р.с., {\displaystyle I}{\displaystyle I} — сила струму, L — індуктивність.
Объяснение:
R₁ = 1 Ом
R₂ = 2 Ом
U₁ = 1,2 B
U₂ - ?
I = I₁ = I₂ = U₁/R₁ = 1,2·1 = 1,2 А
U₂ = I·R₂ = 1,2·2 = 2,4 В