Для забезпечення потреб в електроенергії в космосі використовуються різноманітні джерела електричного струму. Основні з них:
1. Генератори, яких двигун приводить в дію генератор. Такі генератори в основному використовуються на супутниках невеликих розмірів.
2. Сонячні Батареї. Найпоширенішим джерелом електропостачання на космічних апаратах є сонячні батареї, які складаються з великої кількості сонячних елементів.
3. Акумулятори. Навіть при наявності головного джерела енергії, в космічному апараті присутні акумулятори, що забезпечують роботу інструментів в тих місцях, де інші джерела енергії не працюють.
4. Радізатопні Генератори. Якщо головним джерелом енергії на космічному апараті є радізотоп, то створюються радізотопні генератори, що перетворюють енергію радіоактивного розпаду в електричну енергію.
1. Для розв'язання цієї задачі використаємо закон Джоуля-Ленца, який звучить наступним чином: Q = I^2 * R * t, де Q - кількість теплоти, виділеної в реостаті, I - сила струму в колі, R - опір реостату, t - час. Підставляючи відповідні значення, отримаємо: Q = 3^2 * 20 * 2 = 360 Дж.
2. Для розв'язання цієї задачі використаємо формулу N = I * t / q, де N - кількість електронів, I - сила струму, t - час, q - елементарний заряд. Підставляючи значення, отримаємо: N = 2 * 2 / 1.6 * 10^-19 = 2.5 * 10^19.
3. Для свинцю ця величина дорівнює 0,003387 кг/Кл. Отже, за 2 год електролізу при силі струму 4 А виділяється Q = I * t = 4 * 2 * 3600 = 28 800 Кл. Тоді кількість речовини, яка виділиться на катоді, дорівнює: m = Q / Eq = 31,1 / 0,003387 = 9202 моль. Відповідно, електрохімічний еквівалент свинцю дорівнює: 0,003387 / 9202 = 3,68 * 10^-7 кг/моль.