1. а. 2. в. 3. Де малюнок? 4. Полярність котушки зі струмом можна визначити правилом правої руки: якщо праву руку покласти долонею на витки котушки так, щоб чотири пальці показували напрям струму у витках, то відігнутий назад великий палець покаже північний полюс котушки. (Малюнка немає, не можу визначити). 5. Якщо розташувати ліву долоню так, щоб витягнуті пальці збігалися з напрямом струму, а силові лінії магнітного поля входили в долоню, то відставлений великий палець вкаже напрям сили Амера, що діє на провідник. (Теж немає малюнка). 6., 8. і 7. - без малюнків неможливо розв'язати завдання. 9. Магнітне поле навколо провідника зі струмом можна підсилити, якщо провід згорнути у формі спіралі. Виходить свого роду котушка. Магнітне поле такої котушки набагато більше магнітного поля відокремленого провідника. Причому силові лінії магнітного поля котушки зі струмом розташовуються схожим чином з силовими лініями звичайного прямокутного магніту. Котушка має два полюси і дугами розходяться магнітні лінії вздовж котушки. Такий магніт можна в будь-який момент включити і вимкнути, відповідно, включаючи і вимикаючи струм в проводах котушки.
Если "разобрать" ядро атома на отдельные протоны и нейтроны (например, с ядерной реакции) , то их масса вновь примет именно те значения, которые нам уже известны: 1,00728 а. е. м. для протона и 1,00867 а. е. м. для нейтрона.
Дефект массы является следствием универсального соотношения
E = Mc^2,
вытекающего из теории относительности А. Эйнштейна, где E - полная энергия системы, c = 3.1010 см/сек - скорость света в пустоте, M - масса системы (в нашем случае - атома) . Тогда DM = DЕ/c2, где DM - дефект массы, а DE - энергия связи нуклонов в ядре, т. е. энергия, которую необходимо затратить для разделения ядра атома на отдельные протоны и нейтроны. Таким образом, чем больше дефект массы, тем больше энергия связывания нуклонов в ядре и тем устойчивее ядро атома элемента. С увеличением числа протонов в ядре (и массового числа) дефект массы сначала возрастает от нуля (для 1H) до максимума (у 64Ni), а затем постепенно убывает для более тяжелых элементов.