Всё зависит от способа соединения этих ламп. при этом, видимо, u – общее напряжение на всех трёх лампах. последовательное соединение ламп: общее сопротивление ламп равно суммеих сопротивлений: r = r1 + r2 + r3 = 5 ом + 6 ом + 6 ом = 17 ом. сила тока на этом участке цепи (а значит и через каждую лампу) по закону ома: i = u / r = 10 в / 17 ом ≈ 0,588 а. i₁ = i₂ = i₃ = i мощность на второй лампе тогда: p₂ = (i₂)² * r₂ p₂ = (0,588 а)² * 6 ом p₂ ≈ 2,1 вт параллельное соединение ламп: при параллельном соединении ламп напряжение на каждой из них равно общему напряжению: u₁ = u₂ = u₃ = u = 10 в. мощность на второй лампе тогда (просто используем ругую формулу): p₂ = (u₂)² / r₂ p₂ = (10 в)² / 6 ом p₂ ≈ 16,7 вт.
Сонячні й місячні затьмарення — найцікавіше явище природи, знайомі людині з найдавніших часів. Вони бувають порівняно часто, але видні не із всіх місцевостей земної поверхні й тому багатьом здаються рідкими. Будь-яке затьмарення відбувається тоді, коли три небесних тіла: Земля, Місяць і Сонце вибудовуються з погляду земного гача на одній умовній прямій. Якщо між Землею й Сонцем розташована Місяць, то затьмарення називається сонячним, якщо ж навпаки тінь Землі закриває від Місяця пряме сонячне світло, те це місячне затьмарення. Залежно від того, наскільки близько Місяць виявиться до вузла орбіти в годину затьмарення, вона може пройти через середину конуса тіні, і затьмарення буде максимально тривалим, а може пройти краєм тіні, і тоді ми побачимо приватне місячне затьмарення. Конус земної тіні оточений півтінню. У цю область простору попадає лише частина сонячних променів, не закрита Землею. Тому бувають напівтіньові затьмарення. Про їх теж повідомляється в астрономічних календарях, але ці затьмарення нерозрізнені для ока, тільки фотоапарат і фотометр здатні відзначити затьмарення Місяця під час напівтіньової фази або напівтіньового затьмарення. Коли ж повня трапляється далеко від вузлів місячної орбіти. Місяць проходить вище або нижче тіні й затьмарення не відбувається.
