На перший погляд здається, що з'єднання дротів не відноситься до складних технічних питань – особливо, на тлі проектування електропроводки у цілому. Проте, часи, коли єдиною методикою було банальне скручування провідників, давно минули. Зараз є набагато більш безпечні та надійн з'єднати жили між собою. Крім того, навіть у ПУЕ відображено, що зараз скручувати дроти вже недозволено.
Разом з тим, традиція робити скручування живе й до сих пір. Настанови ПУЕ не те щоб злісно ігноруються – скоріше, працює традиційність мислення майстрів. У переважній більшості квартир, де проводка не змінювалася за останні п'ять-десять років, провідники напевне скручені, а у повністю радянських квартирах – й поготів. Так облаштовані розетки та вимикачі, підведене живлення до дверного дзвінку та освітлювальних приладів. Багато майстрів продовжують сперечатися між собою щодо надійності та якості з'єднання при високій майстерності виконання скрутки та порівнюють результати власних вимірів. Серед поширених думок домінує положення про те, що падіння напруги на скрутці, спайці, клемнику та цілісному відрізку дрітника разюче відрізняється. Сьогодні ми пропонуємо Вам поглянути на справжню сутність речей та розібратися у поставлених питаннях.
Объяснение:
ответ: САМ
Объяснение:
Для нагрева до температуры кипения требуется количество теплоты Q1=c*m*(t2-t1), где с=4200 Дж/(кг*град)-удельная теплоемкость воды, m=700 г = 0.7 кг-масса воды, t2=100°С - конечная температура, t1=20°С-начальная температура. Q1=4200*0.7*(100-20)=240000 Дж = 0.24 МДж.
Для превращения в пар требуется количество теплоты Q2=L*m, где L=2.3*10^6 Дж - удельная теплота парообразования воды. Q2=0.7*2.3*10^6 = 1.61*10^6 Дж = 1.61МДж.
Полное количество теплоты Q=Q1+Q2=0.24+1.61=1.85 МДж.
ЧТОбы в кельвинах 215+273=488K