Промислові конденсатори мають стандартну ємність і стандартну робочу напругу. Якщо ємність конденсатора, необхідна для включення в схему, не відповідає якомусь стандарту, то з'єднують кілька конденсаторів, які складають вже блоки конденсаторів. Конденсатори можуть бути з'єднані паралельно, послідовно і мішано.
Паралельне з'єднання конденсаторів — це таке з’єднання, коли всі виводи одного боку конденсаторів підключені до одного затискача, або точки схеми, а другі виводи —до другого затискача, або точки схеми. При паралельному з'єднанні конденсаторів
1) напруги на виводах окремих конденсаторів однакові і дорівнюють напрузі на затискачах джерела електричної енергії:
U1=U2=U3=U;
2) заряд на конденсаторах розподіляється прямо пропорційне ємності. На конденсаторах більшой ємності — більший заряд. Справді, розглянемо відношення зарядів Оскільки U1 = U2, то
;
3) загальна ємність дорівнює сумі ємностей окремих конденсаторів:
Со=С1+С2+С3. Якщо С1=С2=С3...=Сn,то Со= nС1,
де п—кількість конденсаторів;
4) загальний заряд дорівнює сумі зарядів окремих конденсаторів:
Q=Q1+Q2+Q3.
Справді, кожен конденсатор накопичує заряд залежно від його ємності (у більшої ємності бiльший заряд).
5) якщо конденсатори мають різні робочі (номінальні) напруги, то напруга джерела енергії не повинна перевищувати мінімальної робочої напруги кожного з конденсаторів.
Паралельне з'єднання конденсаторів застосовується для збільшення електричної ємності.
Послідовне з'єднання — це таке з'єднання, коли конденсатори з'єднуються ланцюгом один за одним, а вільні виводи крайніх конденсаторів підключаються до двох затискачів, або точок схеми. При послідовному з'єднанні конденсаторів
1) відбувається зарядження всіх конденсаторів. Електрони від негативного полюса джерела надходять на пластину 2 конденсатора СЗ. Негативне поле пластини 2 виштовхує таку саму кількість електронів з пластини цього конденсатора. Електрони рухаються до пластини 2 конденсатора С2 і утворюють електричне поле негативного заряду. Внаслідок цього з пластини 1 конденсатора С2 виштовхується така сама кількість електронів, що накопичилась на пластині 2 конденсатора С1. Аналогічний процес відбувається й у конденсаторі С1. Тоді з пластини 1 конденсатора С1 електрони надходять на позитивний полюс джерела. Таким чином, усі конденсатори одержали однакові електричні заряди, незалежно від їх ємності:
Q1=Q2=Q3=Q. Цей процес обумовлений явищем електростатичної індукції;
2) напруга на конденсаторах обернено пропорційна їх ємностям:

а сума напруг на конденсаторах дорівнює напрузі на затискачах джерела електричного кола: U=U1+U2+U3.
Справді, величина Q для всіх конденсаторів однакова, а ємності можуть бути різними. Тоді, згідно з формулою Q == CU, маємо

Звідси дістаємо (1.23);
3) загальна обернена ємність дорівнює сумі обернених ємностей окремих конденсаторів:

Справді, напруга на окремих конденсаторах визначається формулами

Тоді, згідно з формулою

Скоротивши цю рівність на Q, дістанемо. Електрична ємність менша від найменшої ємності. Для двох конденсаторів:

Як що з'єднано конденсатори однакової ємності, то

де Co — загальна ємність; С1 — ємність кожного конденсатора; п — кількість конденсаторів;
4) напруга конденсаторів розподіляється обернено пропорційне ємності цих конденсаторів: Це випливає з рівноті зарядів на послідовно з'єднаних конденсаторів

Послідовне з'єднання конденсаторів застосовується для зменшення загальної ємності, коли номінальна напруга конденсаторів менша за напругу джерела енергії, а також для електричного поділу напруги.
При однакових ємності і робочих напругах конденсаторів робоча загальна напруга схеми збільшується в п разів:
Uр.з = Uр×n,
де Uр.з — робоча загальна напруга; Up — робоча напруга одного конденсатора; п — число конденсаторів схеми.
Мішане з'єднання — це таке з'єднання, коли в електричному колі є конденсатори, з'єднані як паралельно, так і послідовно
Включення конденсаторів здійснюють без урахування полярності джерела електричної енергії, крім електролітичних конденсаторів. Вони включаються тільки в схеми постійного джерела і позитивним полюсом до плюса, а негативним — до мінуса.
1)
Дано:
T = 0 °С
m₁ = 0,8 кг
m₂ = 100 г = 0,1 кг
Tk = 100 °С
T' = 30 °С
с = 4200 Дж/(кг* °С)
λ = 330*10³ Дж/кг
L = 2260*10³ Дж/кг
m₃ - ?
Пар ввели. Он начнёт выделять тепло - сначала конденсироваться (Qк), затем остывать (Qо). Эта теплота пойдёт на нагрев воды (Qн), плавление льда (Qп) и его последующий нагрев (Qн(льда)). В итоге в сосуде будет вода температурой Т'. Составим уравнение теплового баланса:
Qк + Qо = Qн + Qп + Qн(льда)
Qк = Lm₃
Qо = сm₃|T' - Tk| = cm₃(Tk - T')
Qн = cm₁(T' - T)
Qп = λm₂
Qн(льда) = cm₂(T' - T)
Подставляем правые части в уравнение баланса и выражаем m₃:
Lm₃ + cm₃(Tk - T') = cm₁(T' - T) + λm₂ + cm₂(T' - T)
m₃*(L + c*(Tk - T')) = c(T' - T)*(m₁ + m₂) + λm₂
m₃ = [c(T' - T)*(m₁ + m₂) + λm₂] / [L + c*(Tk - T')] = [4200*(30 - 0)*(0,8 + 0,1) + 330*10³*0,1] / [2260*10³ + 4200*(100 - 30)] = 0,05732... = 0,057 кг = 57 г
ответ: 57 г.
2)
Дано:
P = 500 л.с.
1 л.с. = 735 Вт
η = 35%
t = 10 дн. = (60*60) * 24 * 10 = 864000 с
q = 42 МДж/кг = 42*10⁶ Дж/кг
m - ?
Составим уравнение КПД двигателя:
η = (Aп/Аз)*100
Ап = P*t
Аз = Qз = qm =>
=> η = (Aп/Qз)*100 = (P*t)*100 / (qm) = [(P*t)*100 / q] / m =>
=> m = [(P*t)*100 / q] / η = (P*t)*100 / (qη)
Решаем. Мощность при расчётах переводим в ватты.
m = (P*t)*100 / (qη) = (500*735*864000*100) / (42*10⁶*35) = 21600 кг = 21,6 т
ответ: 21,6 т.