Для определения направления движения проводника в магнитном поле можно пользоваться правилом левой руки, которое формулируется следующим образом:
Если расположить левую руку так, чтобы магнитные линии пронизывали ладонь, а вытянутые четыре пальца указывали направление тока в проводнике, то отогнутый большой палец укажет направление движения проводника.
Сила, действующая на проводник с током в магнитном поле, зависит как от тока в проводнике, так и от интенсивности магнитного поля.
Основной величиной, характеризующей интенсивность магнитного поля, является магнитная индукция В. Единицей измерения магнитной индукции является тесла (Тл=Вс/м2).
О магнитной индукции можно судить по силе действия магнитного поля на проводник с током, помещенный в это поле. Если на проводник длиной 1 м и с током 1 А, расположенный перпендикулярно магнитным линиям в равномерном магнитном поле, действует сила в 1 Н (ньютон), то магнитная индукция такого поля равна 1 Тл (тесла).
Магнитная индукция является векторной величиной, ее направление совпадает с направлением магнитных линий, причем в каждой точке поля вектор магнитной индукции направлен по касательной к магнитной линии.
Сила F, действующая на проводник с током в магнитном поле, пропорциональна магнитной индукции В, току в проводнике I и длине проводника l, т. е.
F=BIl.
Эта формула верна лишь в том случае, когда проводник с током расположен перпендикулярно магнитным линиям равномерного магнитного поля.
Если проводник с током находится в магнитном поле под каким-либо углом а по отношению к магнитным линиям, то сила равна:
F=BIl sin a.
Если проводник расположить вдоль магнитных линий, то сила F станет равной нулю, так как а=0.
Кинети́ческая эне́ргия — скалярная функция, являющаяся мерой движения материальных точек, образующих рассматриваемую механическую систему, и зависящая только от масс и модулей скоростей этих точек[1]. Работа всех сил, действующих на материальную точку при её перемещении, идёт на приращение кинетической энергии[2]. Для движения со скоростями значительно меньше скорости света кинетическая энергия записывается как
{\displaystyle T=\sum {{m_{i}v_{i}^{2}} \over 2}},
где индекс {\displaystyle \ i} нумерует материальные точки. Часто выделяют кинетическую энергию поступательного и вращательного движения[3]. Более строго, кинетическая энергия есть разность между полной энергией системы и её энергией покоя; таким образом, кинетическая энергия — часть полной энергии, обусловленная движением[4]. Когда тело не движется, его кинетическая энергия равна нулю. Возможные обозначения кинетической энергии: {\displaystyle T}, {\displaystyle E_{kin}}, {\displaystyle K} и другие. В системе СИ она измеряется в джоулях
Серед можливих механічних рухів навколо нас часто зустрічаються повторювані рухи. Будь-яке рівномірне обертання є повторюваним рухом: при кожному обороті всяка точка рівномірно обертового тіла проходить ті ж положення, що і при попередньому обороті, причому в такій же послідовності і з тими ж швидкостями. Якщо ми подивимося, як розгойдуються від вітру гілки і стовбури дерев, як гойдається на хвилях корабель, як ходить маятник годинника, як рухаються взад і вперед поршні і шатуни парової машини або дізеля, як скаче вгору і вниз голка швейної машини; якщо ми будемо гати чергування морських припливів і відливів, перестановку ніг і розмахування руками при ходьбі і бігу, биття серця або пульсу, то у всіх цих рухах ми помітимо одну і ту ж межу - багаторазове повторення одного і того ж циклу рухів.
В дійсності не завжди і не за всяких умов повторення зовсім однаково. В одних випадках кожен новий цикл дуже точно повторює попередній (качаня маятника, руху частин машини, що працює з постійною швидкістю), в інших випадках розходження між наступними один за одним циклами може бути помітним (Припливи і відливи, хитання гілок, руху частин машини при її пуску або зупинки). Відхилення від абсолютно точного повторення дуже часто настільки малі, що ними можна знехтувати і вважати рух повторюваним цілком точно, тобто вважати його періодичним.
Періодичним називається повторюваний рух, у якого кожен цикл в точності відтворює будь інший цикл.
Тривалість одного циклу називається періодом.
Очевидно, період рівномірного обертання дорівнює тривалості одного обороту.
Коливальні системи.
Вільні коливання. В природі, і особливо в техніці, надзвичайно велику роль грають тіла і пристрої, які самі по собі здатні здійснювати періодичні руху. «Самі по собі» - це означає: не будучи змушені складати до цього дією періодичних зовнішніх сил. Такі коливання називають тому
вільними коливаннями на відміну від вимушених, протекающих під дією періодично змінних зовнішніх сил. Якщо, наприклад, періодично штовхати двері і тягнути її назад, то вона буде відкриватися і закриватися, тобто буде здійснювати періодичний вимушений рух. Але сама по собі вона не може рухатися періодично: якщо двері штовхнути і надати самій собі, то рух не буде повторюваним. Інша річ, якщо штовхнути або відхилити від вертикалі висить на мотузці вантаж.
Объяснение:
Сори что много