Сьогодні українські фізики посідають чільне місце у світовій науці, збагачуючи її оригінальними та грунтовними науковими дослідженнями та винаходами. Серед тих, хто своєю самовідданою працею і розумом розвивав українську фізичну науку можна назвати Йосипа Косоногова – видатного фізика, автора нового методу вимірювання електричної проникності рідин для сантиметрових хвиль, Степана Тимошенка – українського професора механіки, згодом одного з провідних учених фізиків США, Юліана Гірняка – спеціаліста у галузі фізичної кінетики, Романа Цегельського, роботи якого присвячені фізиці магнетизму.
Представниками теоретичної фізики є Мар’ян Смолуховський та його учень Володимир Кучер, які зробили значний внесок в розвиток квантової механіки. Назвати слід Дмитра Рожанського – фізика, родом з Києва, члена-кореспондента АН СРСР. Його основні праці стосуються фізики електричних розрядів та радіофізики.
Варто згадати також про діяльність фізиків – членів Наукового Товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові – це саме приклад поведінки вчених, які за будь-яких обставин не забували, ким вони є, де їх коріння і кому вони повинні служити. Отже, фізики – дійсні члени НТШ… Вибори перших дійсних членів НТШ відбулися 1 червня 1899 року, саме тоді до складу математично– природничо- лікарської секції було обрано видатного фізика і електротехніка Івана Пулюя.
Наблюдатель не видел света, если на пути отраженного луча оказывался зубец колеса. За время τ = 2l/c, которое свет затрачивал на прохождение пути до зеркала М и обратно, диск успевал повернуться на угол Δφ = ωτ = 2lω/c, где ω - угловая скорость вращения диска. Число зубцов диска N, тогда угол между серединами соседних зубцов: α = 2π/N. Свет не возвращался в глаз наблюдателя при таких скоростях вращения диска, при которых за время τ диск успевал повернуться на угол: α/2; 3α/2; 5α/2; ...;(m-1/2)α и т.д., где m - номер затемнения Тогда условие затемнения: Δφ = (m - 1/2)α или 2lω/c = (m - 1/2)2π/N
Для первого затемнения: 2lω/c = π/N => c = 4lνN Тогда: c = 4*3,733*29*720 = 311 780,16 (км/с)
збагачуючи її оригінальними та грунтовними науковими дослідженнями та
винаходами. Серед тих, хто своєю самовідданою працею і розумом розвивав
українську фізичну науку можна назвати Йосипа Косоногова – видатного
фізика, автора нового методу вимірювання електричної проникності рідин
для сантиметрових хвиль, Степана Тимошенка – українського професора
механіки, згодом одного з провідних учених фізиків США, Юліана Гірняка –
спеціаліста у галузі фізичної кінетики, Романа Цегельського, роботи
якого присвячені фізиці магнетизму.
Представниками теоретичної фізики є Мар’ян Смолуховський та його учень
Володимир Кучер, які зробили значний внесок в розвиток квантової
механіки. Назвати слід Дмитра Рожанського – фізика, родом з Києва,
члена-кореспондента АН СРСР. Його основні праці стосуються фізики
електричних розрядів та радіофізики.
Варто згадати також про діяльність фізиків – членів Наукового Товариства
імені Т. Г. Шевченка у Львові – це саме приклад поведінки вчених, які за
будь-яких обставин не забували, ким вони є, де їх коріння і кому вони
повинні служити. Отже, фізики – дійсні члени НТШ… Вибори перших дійсних
членів НТШ відбулися 1 червня 1899 року, саме тоді до складу
математично– природничо- лікарської секції було обрано видатного фізика
і електротехніка Івана Пулюя.