юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
Энергия которая выделится при полном сгорании 3 дм³ = 0,003 м³ будет:
удельная теплота сгорания керосина 46·10⁶ Дж/кг: плотность керосина 800 кг/м³;
Q=qcdot m=qcdot rhocdot V=46cdot 10^6cdot 800cdot 0,003=1104cdot 10^5 Дж
Если всё тепло при сгорании идёт на нагревании воды тогда:
Q_1=Q_2 \ ccdot mcdot зt=qcdot m
Откуда величина на которую нагреется вода:
зt= frac{qcdot m_2}{ccdot m_1}= frac{qcdot m_2}{ccdot rho_1cdot V_1}
удельная теплота сгорания сухих дров 1·10⁷ Дж/кг; удельная теплоёмкость воды 4200 Дж/кг·°С; плотность воды 1000 кг/м³
Вычислим:
зt= frac{10^7cdot 2,1}{4200cdot 1000cdot 0,13}=38,46 кC
Объяснение:
Это изохорный процесс