Відносний показник заломлення на межі поділу середовищ повітря—вода дорівнює 1,3, а на межі поділу середовищ повітря— алмаз — 2,42. Визначте значення відносного показника заломлення на межі поділу середовищ вода—алмаз.
МЕДИЧНА ФІЗИКА — сучасний напрямок науки й техніки щодо вирішення медичних завдань, пов’язаних із розробкою фізичних основ методів лікування, діагностики і створення апаратури, фізичної за конструкцією та медичної за застосуванням. Саме успіхи прикладної фізики, техніки і медичного приладобудування значною мірою забезпечують розвиток сучасної медицини. М.ф. має загальні корені з біофізикою, фізіологією, змикається з медичною електронікою, біологічною й медичною кібернетикою, медичною метрологією, фізіотерапією, метрологією, медичним приладобудуванням та іншими напрямами прикладної фізики, біофізики й медицини. До значних досягнень М.ф. можна віднести впровадження в медицину лазерних і УЗ-технологій, метод медичної візуалізації, волоконно-оптичної ендоскопії, впровадження комп’ютерної технології, розвиток та удосконалення методів електро- і магнітографії, термографії, томографії тощо. Томографія — метод одержання пошарового зображення структур, розташованих у тілі людини: при цьому одержується чітке зображення вибраного зрізу тканини, у той час, коли зображення всіх інших зрізів тканини стираються або затіняються. Томограму можна одержати, використовуючи різні прийоми. Комп’ютерна томографія — метод рентгенологічної діагностики, призначений для обстеження м’яких тканин людини, напр. виявлення патологічних змін (пухлина, абсцес, гематома) мозку безпосередньо крізь кістки черепа. Реєстрація зрізів тіла людини реєструється з до рентгенівського сканера (комп’ютерного томографа). Ці записи поєднуються з до комп’ютера для одержання єдиного об’ємного зображення. Томографія поодиноких фотонів емісійна комп’ютерна дозволяє виявити ураження головного мозку на ранніх стадіях з уведенням індикатора на глютамат як одного з продуктів біохімічного процесу. Томографія позитронна емісійна — метод для оцінки функціонального стану тканин головного мозку із застосуванням радіоактивних речовин.
Образовательная: знакомство со строением уха, слуховым аппаратом человека; продолжение работы по формированию навыков учащихся работать в группе, анализировать источники информации, выполнять эксперимент; закрепление знаний и умений составлять задачи по теме и решать их. – Воспитательная: воспитание мировоззренческих понятий (причинно-следственные связи в окружающем мире, познаваемость окружающего мира и человечества); нравственное воспитание – любви к природе, чувства товарищеской взаимовыручки, этики групповой работы. – Развивающая: развитие навыков и умений классифицировать и обобщать, составлять схемы, формулировать выводы по изученному материалу; развитие самостоятельности мышления и интеллекта, грамотной устной речи, навыков практической работы. Оборудование: схемы, фотографии, видеофильм или презентация «Изучение слухового аппарата человека», телевизор (мультимедийный проектор), компьютеры с выходом в интернет, другие источники информации, презентация, видеоролик. Ход урока I. Организационный этап (1–2 мин). В кабинете парты расставлены для работы в группах по 3–4 учащихся. Учитель объясняет цели и задачи урока. Формируются группы (по желанию), раздаётся рабочий материал. Каждая группа имеет компьютер с выходом в интернет. В течение заданного времени группа готовит тексты мини-рассказов (докладов) по различным источникам информации (библиотечные ресурсы, электронные учебники, интернет, видеотека, мультимедийные источники информации), иллюстрирует их слайдами, схемами, картинками. II. Активизация мыслительной деятельности (5 мин) ФИЗИЧЕСКИЙ СЛОВАРИК (Из словаря В.Даля.) Вокальный. Заимствовано в начале XVIII в. из французского языка: vocal – гласный, голосовой, звучащий. •В унисон (в один голос). Возникло в XIX в. в результате сращения в одно слово, заимствованного из итальянского языка, где unus – один, sonus – звук, голос. •Слух. Общеславянское. Образовано с суффикса -х- от того же корня, что и слово слыть.
1.
МЕДИЧНА ФІЗИКА — сучасний напрямок науки й техніки щодо вирішення медичних завдань, пов’язаних із розробкою фізичних основ методів лікування, діагностики і створення апаратури, фізичної за конструкцією та медичної за застосуванням. Саме успіхи прикладної фізики, техніки і медичного приладобудування значною мірою забезпечують розвиток сучасної медицини. М.ф. має загальні корені з біофізикою, фізіологією, змикається з медичною електронікою, біологічною й медичною кібернетикою, медичною метрологією, фізіотерапією, метрологією, медичним приладобудуванням та іншими напрямами прикладної фізики, біофізики й медицини. До значних досягнень М.ф. можна віднести впровадження в медицину лазерних і УЗ-технологій, метод медичної візуалізації, волоконно-оптичної ендоскопії, впровадження комп’ютерної технології, розвиток та удосконалення методів електро- і магнітографії, термографії, томографії тощо. Томографія — метод одержання пошарового зображення структур, розташованих у тілі людини: при цьому одержується чітке зображення вибраного зрізу тканини, у той час, коли зображення всіх інших зрізів тканини стираються або затіняються. Томограму можна одержати, використовуючи різні прийоми. Комп’ютерна томографія — метод рентгенологічної діагностики, призначений для обстеження м’яких тканин людини, напр. виявлення патологічних змін (пухлина, абсцес, гематома) мозку безпосередньо крізь кістки черепа. Реєстрація зрізів тіла людини реєструється з до рентгенівського сканера (комп’ютерного томографа). Ці записи поєднуються з до комп’ютера для одержання єдиного об’ємного зображення. Томографія поодиноких фотонів емісійна комп’ютерна дозволяє виявити ураження головного мозку на ранніх стадіях з уведенням індикатора на глютамат як одного з продуктів біохімічного процесу. Томографія позитронна емісійна — метод для оцінки функціонального стану тканин головного мозку із застосуванням радіоактивних речовин.