Сила тяжіння — сила, що діє на будь-яке фізичне тіло, що знаходиться поблизу поверхні Землі або іншого астрономічного тіла.
За визначенням, сила тяжіння на поверхні планети складається з гравітаційного тяжіння планети і відцентрової сили інерції, викликаної добовим обертанням планети[1][2].
Решта сил (наприклад, тяжіння Місяця і Сонця) через їхню малість не враховують або вивчають окремо як тимчасові зміни гравітаційного поля Землі[3][4][5].
Сила тяжіння надає всім тілам, незалежно від їх маси, однакового прискорення[6] і є консервативною силою[7].
Сила тяжіння {\displaystyle {\vec {P}}}{\displaystyle {\vec {P}}}, Що діє на матеріальну точку масою {\displaystyle m}m, обчислюється за формулою[6]: {\displaystyle {\vec {P}}=m{\vec {g}}}{\displaystyle {\vec {P}}=m{\vec {g}}}, де {\displaystyle {\vec {g}}}{\displaystyle {\vec {g}}} — прискорення, що надає тілу[ru] сила тяжіння, яке називається прискоренням вільного падіння[8].
Якщо в межах протяжного тіла поле сил тяжіння однорідне, то рівнодійна сил тяжіння, які діють на елементи цього тіла, прикладена до центру мас тіла[9].
На тіла, рухомі відносно поверхні Землі, крім сили тяжіння, також діє сила Коріоліса[10][11][12].
λ = υ / ν
S = υ * t = υ / ν *N
N = ν * t = 80000 Гц * 0,002 с = 160
2) υ1 = υзв + υ - (1) скорость звука при попутном ветре
υ2 = υзв - υ - (2) скорость звука против ветра
Складываем два уравнения
υ1 + υ2 = υзв + υзв +υ - υ
υ1 +υ2 = 2υзв
υзв = (υ1 + υ2) / 2 = (380 м/с + 320 м/с) / 2 = 350 м/с - скорость звука относительно воздуха
υ = υ1 - υзв = 380 м/с - 350 м/с = 30 м/с - скорость ветра