рассмотрим поэтапно
1) Имевшаяся вода нагреется с 0 до 20 градусов
2) Имевшийся лёд сначала расплавится, а потом получившаяся вода нагреется с 0 до 20 градусов
3) Запущенный пар сначала сконденсируется, а потом получившаяся вода остынет со 100 до 20 градусов.
Процессы 1 и 2 требуют сообщения энергии, процесс 3 энергию выделяет. Значит, по закону сохранения энергии: Q1 + Q2 = Q3
Распишем энергию каждого процесса. Общее выражение для энергии, требуемой для нагревания массы m вещества теплоёмкостью с на t градусов: Q=cmt. Теплоёмкость воды - значение справочное, равна 4200 Дж/(кг*градус) - то есть такая энергия требуется, чтобы нагреть килограмм воды на 1 градус Цельсия/Кельвина. Здесь и далее советую уточнить, какие справочные значения указаны в вашем учебнике.
Так что для исходной воды:
Q1=4200*0,6*20=50400 Дж
Энергия плавления массы m вещества с удельной теплотой плавления La (обычно обозначают греческой буквой лямбда) имеет вид: Q=mLa. Удельная теплота плавления льда равна 335 кДж/кг.
Так что для второго процесса, с учётом последующего нагрева:
Q2=335000*0,04+4200*0,04*20=13400+3360 = 16760 Дж
Q1+Q2=50400+16760=67160 Дж - всего столько энергии поглощается первыми двумя процессами, и значит столько же длжно быть выделено третьим процессом.
Энергия парообразования/конденсации массы m вещества с удельной теплотой парообразования L имеет вид: Q=mL. Для водяного пара L=2256 кДж/кг. Так что для третьего процесса, с учётом остывания получившейся воды, обозначая искомую массу как m:
Q3=2256000*m + 4200*80*m=(2256000+336000)*m=2592000*m
Вспоминая, что Q3=Q1+Q2=67160 Дж, выражаем массу:
m=67160/2592000=0,0259 кг = 26 г.
В целом решение такое.
Объяснение:
Відповідь:
1. Електромагнітні хвилі частково поглинаються, проходячи через діелектрик та поблизу провідників.
2. Електромагнітні хвилі повністю відбиваються від провідних тіл та частково відбиваються від діелектриків. При цьому кут падіння дорівнює куту відбивання.
3. У діелектрику швидкість поширення хвилі зменшується, хвиля «гальмується», тому електромагнітні хвилі заломлюються під час переходу з вакууму в діелектрик:
n = c\v,
де n — абсолютний показник заломлення.
4. Електромагнітні хвилі огинають перешкоди, розміри яких порівнянні з довжиною хвилі — дифракція хвиль.
5. Унаслідок накладання електромагнітних хвиль гається посилення або послаблення густини енергії електромагнітного поля у даній точці — інтерференція хвиль.
Пояснення:
Сила тертя кочення менше від сили тертя ковзання .Чому в зимку їздять саньми, ане возом?