закон ампера
классическая электродинамика
vfpt solenoid correct2.svg
электричество · магнетизм
электростатика
магнитостатика
электродинамика
[показать]
электрическая цепь
[показать]
ковариантная формулировка
[показать]
известные учёные
[показать]
см. также: портал:
зако́н ампе́ра — закон взаимодействия электрических токов. впервые был установлен андре мари ампером в 1820 для постоянного тока. из закона ампера следует, что параллельные проводники с электрическими токами, текущими в одном направлении, притягиваются, а в противоположных — отталкиваются. законом ампера называется также закон, определяющий силу, с которой магнитное поле действует на малый отрезок проводника с током. сила оказывается линейно зависимой как от тока, так и от магнитной индукции b {\displaystyle b} b. выражение для силы d f → {\displaystyle d{\vec {f}}} d{\vec f}, с которой магнитное поле действует на элемент объёма d v {\displaystyle dv} dv проводника с током плотности j → {\displaystyle {\vec {j}}} \vec j, находящегося в магнитном поле с индукцией b → {\displaystyle {\vec {b}}} {\vec {b}}, в международной системе единиц (си) имеет вид:
Селище Солотвино розташоване на правому березі річки Тиса, у передгір'ї Карпат між гірськими хребтами Салаван та Магура на висоті 200-300 м над рівнем моря. Старі назви: Акнаслатина, Марамороська Солотвина, Слатинські Доли, а давня назва "Слатіна" румунською означає "ропа", тобто солона вода.
Хоча археологи знайшли тут румунські солекопальні ще ІІ ст. н.е., перша письмова згадка датується 1359 р. (тоді місцеві соляні багатства належали угорській короні), коли Слатіна зі сусідніми селами з румунським населенням стало власністю сім'ї Драгоша із Бедеу (сучасна Бедевля), який повернувся у Мараморош з походу на землі, що називались Молдовою. Пізніше селище належало різним феодалам, але видобуток солі завжди був у руках королівського двору. Для відправки цього цінного продукту існував так званий Соляний шлях з Солотвина до країн Західної Європи. Вздовж цієї дороги зводилися оборонні укріплення, замки. Австрійський період правління приніс краю розруху, але розпочалось будівництво глибоких шахт.
Наприкінці Першої світової війни у селищі діяла одна амбулаторія. 21 жовтня 1968 р. у складі Солотвинської міської лікарні відкрилась алергологічна секція.
Велику і цікаву інформацію про історію селища надають так звані Мараморошські дипломи, віднайдені в архівах у ХІХ — на початку ХХ ст.
Объяснение: