Шви́дкість — фізична величина, що відповідає відношенню переміщення тіла до проміжку часу, за який це переміщення відбувалось. Швидкість — величина векторна, тобто вона має абсолютну величину і напрямок.
Швидкість

Так як відбувається неперервна зміна напрямку руху, коли гоночні машини рухаються по криволінійній доріжці, їх швидкість не є сталоюСимволи:{\displaystyle \mathbf {v} }Одиниці вимірюванняРозмірність:L T−1Одиниці вимірювання:м/с; m/s Швидкість у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Швидкість (значення).

Змагання на швидкість двох футболістів
Швидкість, як векторна величина здебільшого позначається літерою {\displaystyle \mathbf {v} } або {\displaystyle {\vec {v}}}, а коли йде мова тільки про кількісне значення швидкості — {\displaystyle v} (від лат. Velocitas — швидкість).
У системі СІ швидкість (точніше її абсолютна величина) вимірюється в метрах за секунду — м/с. В системі СГС одиницею вимірювання швидкості є сантиметр за секунду — см/с. В повсякденному житті найпрактичнішою одиницею вимірювання швидкості є кілометр на годину — км/год. В певних областях людської діяльності чи країнах використовуються специфічні одиниці швидкості, як, наприклад, вузол чи фут за секунду.
У науці використовується також швидкість у широкому сенсі, як швидкість зміни будь-якої величини (не обов'язково радіус-вектора) в залежності від іншої (частіше зміни у часі, але також у просторі або будь-якої іншої). Так, наприклад, говорять про кутову швидкість, швидкість зміни температури, швидкість хімічної реакції, групову швидкість, швидкості зʼєднання тощо. Математично швидкість характеризується похідною функції.
Удачи)))
Объяснение:
1)Физическое знание (по крайней мере, с Ньютона) имеет два уровня: уровень первичных идеальных объектов — ПИО (типа классической или квантовой частицы, электромагнитного поля и т.п.), которые задаются в рамках оснований соответствующего раздела физики.
2)
Механика: классическая механика, релятивистская механика, а также механика сплошных сред.Термодинамика, которая включает в себя неравновесную термодинамику.Оптика: физическая оптика, кристаллооптика, молекулярная и нелинейная оптика.Электродинамика: сюда входит магнитогидродинамика, электрогидродинамика, а также электродинамика для сплошных сред.3)Формулировка закона, включая уравнение и описание границ применимости; Описание графика зависимости; Описание таблицы значений зависимых величин; Суждение о названии закона.
4)Реальные объекты,
еальные объекты,физические явления,
еальные объекты,физические явления,физические модели,
еальные объекты,физические явления,физические модели,физические величины,
еальные объекты,физические явления,физические модели,физические величины,физические законы
еальные объекты,физические явления,физические модели,физические величины,физические законыфизические постоянные.
5)Мате́рия — общий термин, определяющийся множеством всего содержимого пространства-времени и влияющее на его свойства. Является объектом изучения физики, где рассматривается в качестве не зависящей от разума объективной реальности.
6)Тела составляет материю.
7)Кислород, находящийся в воздухе, вода, сахар, стекло, пластмассы — всё это вещества. Каждое вещество занимает определённое пространство, то есть образует физическое тело. Пример: углекислый газ — вещество, а пузырёк углекислого газа в газированной воде — физическое тело.
8)Механическое явление-это движение тел и действие их друг на друга, например отталкивание или притяжение.
9)Изучение явлений – это достаточно долгий и тернистый путь – от гипотез, догадок, интуиции, наблюдений, через опыты к выводам. То есть источником физических знаний являются наблюдения и опыты
10)Наблюдение -непосредственное восприятие какого-либо явления в действительном виде. Опыт- эксперимент, когда объект ставится в специально созданные и контролируемые условия.
При наблюдении просто описываются все изменения без вмешательства человека. при эксперименте специально создаются разные условия, меняются некоторые характеристики: изменяется температура, вес, вещества с различной плотностью и т.д.
11)
Необходимо аккуратно относится ко всем приборам.Во время работы можно не только сидеть,но и стоять.Опыты проводятся очередно каждым учеником.Переговариться можно друг с другом но только тихо, чтобы не кому не мешать.После окончания работы тщательно вымыть руки с мылом.
kx^2/2=mv^2/2
v^2=kx^2/m
v=x√(k/m)=0.02√(100/0.010)= 2 м/с