a). Расстояние, которое проедет велосипедист за 2 часа от начала движения (красный участок рис. 1):
S₁ = 30 - 40 = -10 (км)
Знак минус показывает, что перемещение велосипедиста направлено против выбранного направления на оси координат. Другими словами, велосипедист возвращается в точку начала отсчета..))
b). Перемещение велосипедиста на 30 км при начале движения от точки 40 км, очевидно, будет на отметке 10 км:
S₂ = 10 - 40 = -30 (км) (серая линия вдоль оси S рис.2)
Находим на графике точку пути, соответствующую 10 км отметке (желтая линия), и опускаем перпендикуляр (красная линия) на ось времени t.
30 км от начала движения велосипедист проедет за 8 часов.
c). В состоянии покоя (на отметке 20 км) велосипедист находился 2 часа, - с 4 до 6 часов после начала движения. Перемещение велосипедиста на промежутке CD равно нулю.
d-е). Скорость велосипедиста в процессе движения на участке ВС:
v = S(bc) : t(bc) = 20 : 4 = 5 (км/ч)
Эту же скорость можно получить на участке DE:
v = S(de) : t(de) = 20 : 4 = 5 (км/ч)
Средняя скорость движения велосипедиста на всем пути:
v(cp.) = S : t = 40 : 10 = 4 (км/ч)
Сидерический период нашей планеты составляет 365,2564 суток. Следовательно, сидерический период Марса составляет 686,682032 : 365,2564 = 1,88 земных лет.
В земных сутках: 365,2564*1,88 = 686, 682032 земных суток - сидерический год на Марсе.
В земных часах: 365,2564*24 = 8766,15 часов - земной год и 8766,15*1,88 = 16480,37 часов - сидерический год на Марсе.
В земных секундах: 365,2564*24*3600 = 31 558 152,96 секунд - земной год и 31 558 152,96*1,88 = 59 329 327, 5648 земных секунд - сидерический год на Марсе.
Чому гази створюють тиск?
Покладемо злегка надуту зав’язану повітряну кульку під ковпак повітряного насоса . Якщо з-під ковпака відкачувати повітря, то об’єм кульки почне збільшуватись . Чому так відбувається?
І ззовні, і всередині кульки міститься повітря (газ). Газ складається з частинок (атомів і молекул), які весь час рухаються в усіх напрямках і “бомбардують” гумову плівку, створюючи на неї тиск . Зрозуміло, що сила удару однієї частинки дуже мала, проте частинок у газі надзвичайно багато і за секунду кількість їхніх ударів по поверхні плівки становить число, яке має 23 нулі! Таким чином, загальна сила, з якою вдаряє така величезна кількість частинок, є значною.
Повітря всередині й зовні кульки створює тиск відповідно на внутрішню і зовнішню поверхні гумової плівки. Якщо ці тиски є однаковими, гумова плівка не розтягується. А от якщо тиск усередині кульки стає більшим від зовнішнього тиску, то кулька збільшує свій об’єм.