Відповідь:
Пояснення:
1. Людина пройшла шлях, який рівний 30м+30м=70 м.
Оскільки людина повернула на 90, то можемо скористатися теоремою Піфагора та знайти переміщення тіла. l=(30м*30м+40м*40м)^1/2=50 м
Скалярна швидкість тіла- це відношення пройденого шляху до часу, за який цей шлях пройшли, тобто 30м/50с=0.6 м/с. Тоді повний час подорожі- це 50с+40м/0.6 м/с=116.66666 с
Тоді векторна швидкість- це відношення переміщення тіла до часу, за який тіло перемістилося, тому векторна швидкість- це 50м/116.6666 с=0.43 м/с
2. Всюди на графіку рівноприскорений рух.
Для проміжків часу:
0-10с: за цей час тіло змінило швидкість на 5 м/с, тому прискорення тіла- 5 м/с/10с=0.5 м/c^2
Рівняння швидкості виглядає так: v(t)=0 м/с+0.5 м/с^2t
Рівняння шляху так: s(t)=0 м/с*t+0.5 м/с^2 t^2/2
10-20с: за цей час тіло змінило швидкість на 15 м/с, тому прискорення тіла- 15 м/с/10с=1.5 м/c^2
Рівняння швидкості виглядає так: v(t)=5 м/с+1.5 м/с^2t
Рівняння шляху так: s(t)=5 м/с*t+1.5 м/с^2 t^2/2
20-30 с: за цей час тіло змінило швидкість на-20 м/с, тому прискорення тіла- -20 м/с/10с=-2 м/c^2
Рівняння швидкості виглядає так: v(t)=20 м/с-2 м/с^2 t
Рівняння шляху так: s(t)=(20 м/с+20м/с-2 м/с^2 t)*t/2=(40 м/с--2 м/с^2 t)*t/2
30-40 с: за цей час тіло змінило швидкість на 10 м/с, тому прискорення тіла- 10м/с/10с=1 м/c^2
Рівняння швидкості виглядає так: v(t)=0 м/с+1 м/с^2t
Рівняння шляху так: s(t)=0 м/с*t+1 м/с^2 t^2/2
3. Залежність швидкості руху тіла від часу виглядає так: v(t)=at
Залежність пройденого шляху від часу має таку залежність: s(t)=a*t*t/2
1. Человек путь, равный 30м + 30м = 70 м.
Поскольку человек вернула на 90, то можем воспользоваться теоремой Пифагора и найти перемещение тела. l = (30м * 30м + 40м * 40м) ^ 1/2 = 50 м
Скалярная скорость тела- это отношение пройденного пути ко времени, за которое этот путь то есть 30м / 50с = 0.6 м / с. Тогда полное время путешествия- это 50с + 40м / 0.6 м / с = 116.
66666 с
Тогда векторная скорость- это отношение перемещения тела ко времени, за которое тело переместилось, поэтому векторная скорость- это 50м / 116.6666 с = 0.43 м / с
2. Повсюду на графике равноускоренное движение.
Для длительного времени,
0-10с: за это время тело изменило скорость на 5 м / с, поэтому ускорение тела- 5 м / с / 10 с = 0.5 м / c ^ 2
Уравнение скорости выглядит так: v (t) = 0 м / с + 0,5 м / с ^ 2t
Уравнение пути так: s (t) = 0 м / с * t + 0.5 м / с ^ 2 t ^ 2/2
10-20с: за это время тело изменило скорость 15 м / с, поэтому ускорение тела- 15 м / с / 10 с = 1.5 м / c ^ 2
Уравнение скорости выглядит так: v (t) = 5 м / с + 1.5 м / с ^ 2t
Уравнение пути так: s (t) = 5 м / с * t + 1.5 м / с ^ 2 t ^ 2/2
20-30 с: за это время тело изменило скорость на
-20 м / с, поэтому ускорение тела- -20 м / с / 10 с = -2 м / c ^ 2
Уравнение скорости выглядит так: v (t) = 20 м / с-2 м / с ^ 2 t
Уравнение пути так: s (t) = (20 м / с + 20м / с-2 м / с ^ 2 t) * t / 2 = (40 м / с - 2 м / с ^ 2 t) * t / 2
30-40 с: за это время тело изменило скорость на 10 м / с, поэтому ускорение тела- 10м / с / 10 с = 1 м / c ^ 2
Уравнение скорости выглядит так: v (t) = 0 м / с + 1 м / с ^ 2t
Уравнение пути так: s (t) = 0 м / с * t + 1 м / с ^ 2 t ^ 2/2
3. Зависимость скорости движения тела от времени выглядит так: v (t) = at
Зависимость пройденного пути от времени имеет следующую зависимость: s (t) = a * t * t / 2
1. Види розрядiв: тлiючий, дуговий, iскровий, коронний
2. Характерним прикладом іскрового розряду є блискавка. Головний канал блискавки має діаметр від 10 до 25 см., а довжина блискавки може досягати декількох кілометрів.
Іскровий розряд має вид яскравих зигзагоподібних ниток-каналів, що розгалужуються, які пронизують розрядний проміжок і зникають, змінившись новими. Канали іскрового розряду починають рости іноді від позитивного електроду, іноді від негативного, а іноді і від якої-небудь точки між електродами. Це пояснюється тим, що іонізація ударом у разі іскрового розряду відбувається не в усьому об’ємі газу, а окремими каналами, що проходять в тих місцях, в яких концентрація іонів випадково виявилася найбільшою.
3. Блискавка є гігантською електричною іскрою.
викликаються електронною і іонною лавиною, яка виникає в іскрових каналах і приводить до величезного збільшення тиску
4. 1) На час грози треба відключати в будинку всі побутові електроприлади, не стояти біля вікон і дверей, не торкатися кабелів чи антен, водопровідних кранів, не користуватися водою.
2) Не можна бігти! Також не варто розкривати над собою парасольку, адже на ній багато металевих деталей.
3) На відкритому просторі краще присісти в суху яму чи канаву. Не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу враження розрядом.
5. Коронний розряд виникає при нормальному тиску в газі, що знаходиться в сильно неоднорідному електричному полі . При коронному розряді іонізація газу і його свічення відбуваються лише поблизу коронуючих електродів.
6. Основною причиною дугового розряду є інтенсивний випуск термоелектронів розжареним катодом. Ці електрони прискорюються електричним полем і виробляють ударну іонізацію молекул газу, завдяки чому електричний опір газового проміжку між електродами порівняно малий. Якщо зменшити опір зовнішнього ланцюга, збільшити силу струму дугового розряду, то провідність газового проміжку так сильно зросте, що напруга між електродами зменшується.
7. Дуговий розряд застосовується як джерело світла і в наші дні, наприклад в прожекторах і проекційних апаратах. Висока температура дугового розряду дозволяє використовувати його для пристрою дугової печі. Дуговий розряд знайшов застосування в ртутному випрямлячі, що перетворює змінний електричний струм в струм постійного напряму.
8. Тліючий розряд гається в газах при низькому тиску (в декілька десятків міліметрів ртутного стовпа і менше).
Тліючий розряд використовується в газосвітних трубках, лампах денного світла, стабілізаторах напруги, для отримання електронних і іонних пучків.
Объяснение:
Сформулируйте условие всплытия тела в жидкости или газе. Приведите примеры.
Тело может всплывать само только в случае, если сила Архимеда больше силы тяжести.
(po)*g*V>mg
Чтобы увеличить силу Архимеда, надо увеличить объем тела. Так рыбы увеличивают или сжимают свой воздушный пузырь, чтобы плыть вверх или вниз.
А вот подводная лодка уменьшает свою силу тяжести. У нее есть емкости, заполненные водой. При всплытии воду из них удаляют сжатым воздухом. А при погружении вновь заполняют водой. Так меняют массу и соответственно силу тяжести.
При полете на воздушном шаре тоже уменьшают силу тяжести, сбрасывая из корзины мешки с песком.