7 мая в клубе военной части было проведено мероприятие « дети войны»,
к 65-й годовщине великой победы.
слова светланы алексеевич из книги «дети войны»
наиболее полно дадут характеристику данному мероприятию и его целям:
« беспощадной волей войны оказывались в пекле страданий и невзгод и осилили, вынесли то, что, казалось бы, и взрослому преодолеть не всегда под силу.война отбирает у мальчиков и девочек детство – настоящее, солнечное, с книгами и тетрадями, смехом, играми и праздниками.самой природой, условиями существования рода человеческого детям предназначено жить в мире! что помнят они? что могут рассказать? должны рассказать. потому что и сейчас где-то тоже рвутся бомбы, свистят пули, рассыпаются от снарядов на крошки, пыль дома и горят детские кроватки. потому что и сегодня хочется кому-то большой войны, вселенской хиросимы, в атомном огне которой дети испарялись бы, как капли воды, засыхали бы, как страшные цветы.как сохранить планету людей, чтобы детство никогда больше не называлось войной? »
и самый главный ответ на поставленный вопрос звучит так: « нужно помнить ужасы войны».
в этот день попытались напомнить об этих ужасах войны организаторы мероприятия: л.в.бондаренко, в.в.калинина, с.п.одинцова, а так же участники - учащиеся нашей школы, которые выступили в роли рассказчиков, чтецов стихотворений, исполнителей военных песен.
на мероприятие были приглашены дети войны , детство которых закончилось 22 июня 1941 года, представители поколения у которого украли детство. у каждого из них своя военная судьба, о которой они поведали живущим в мирное время .
затаив дыхание смотрели на все происходящее в зале зрители .
Сторінка 2
Опір повітря зменшує дальність польоту ядра до 0,9% і молота до 2,5%. Вплив попутного і зустрічного вітру збільшується в чотири рази в метанні гранати і м'яча.
Сумарний вплив трьох показників: кута вильоту, висоти вильоту снаряду і опір повітря на результат в метанні складає 10%, тому основний чинник збільшення результату – підвищення початкової швидкості вильоту снаряду.
У метаннях відбувається в основному долаюча балістична робота м'язів. У зв'язку з тим, що шлях дії на снаряд обмежений, метальникові потрібно отримати найбільший приріст швидкості в одиницю часу, тобто найбільше прискорення, оскільки тільки в цьому випадку метальник встигне реалізувати свою силу і повідомити найбільшу швидкість снаряду. Таким чином, метальник повинен збільшувати прискорення снаряду, прагнучи безперервно збільшувати силу дії на снаряд.
Зростання швидкості снаряду відбувається поетапно .
Починати розвиток швидкості снаряду необхідно з включення в роботу найбільш великих груп м'язів. Проте ці м'язи розвивають прискорення в першу чергу самого тіла або, вірніше, всієї системи метальник – снаряд. Між етапом – розвитку швидкості тіла та снаряду, як єдиної системи, і етапом – прискорення одного снаряду існує ще проміжний етап – передачі енергії від нижніх частин до верхніх, що призводить до збільшення швидкості верхніх частин тіла і снаряду.
Перший етап – розвивається швидкість всієї системи метальник – снаряд. Система прискорюється, головним чином, за рахунок сили і швидкості ніг.
Другий етап – швидкість розвивається у верхній частині системи метальник – снаряд, тобто тулуба і снаряду. Це здійснюється в першу чергу за рахунок роботи м'язів, а також шляхом передачі набраної енергії верхнім частинам тіла і снаряду від нижніх частин, швидкість руху яких повинна для цього бути різко загальмованою.
Третій етап – потрібно спрямувати зусилля тільки на розвивання прискорення снаряду. При цьому, природно, доводиться витрачати енергію і на рух тих частин тулуба, які пов'язані з просуванням снаряду (плечовий пояс, рука) [38]. Метання є специфічною руховою дією. Це обумовлено координаційною складністю даної рухової дії. Необхідна узгоджена взаємодія великої кількості рухових біоланок тіла, що беруть участь у метанні. До складної координації рухової дії додається і необхідність швидкості його виконання. У метанні на влучність – точність попадання в ціль, із заданою амплітудою, напрямом або із заданою швидкістю виконання кидка високі вимоги пред'являються до роботи рухового аналізатора, оскільки необхідно розподіляти свої зусилля відповідно до поставлених завдань, уміти диференціювати кидок за силою, за напрямом, за швидкістю виконання кидка і так далі. Таким чином, у метанні, при виконанні даної рухової дії, знаходять свій прояв різні функції рухового апарату, такі як:
джерело сили (енергії);
накопичувач енергії (куперація м'язів);
орган чуття.
Оскільки при виконанні метального руху відбувається в основному долаюча балістична робота м'язів метальникові завжди потрібно прагнути до збільшення сили своїх м'язів, як шляхом регулярних тренувань, так і за рахунок додаткової мобілізації сил за до вольових зусиль. При виконанні метального руху, перед фінальним зусиллям, має місце попереднє розтягування м'язів в оптимальних межах, що сприяє скороченню з більшою силою і швидкістю.