Сонячні й місячні затьмарення — найцікавіше явище природи, знайомі людині з найдавніших часів. Вони бувають порівняно часто, але видні не із всіх місцевостей земної поверхні й тому багатьом здаються рідкими. Будь-яке затьмарення відбувається тоді, коли три небесних тіла: Земля, Місяць і Сонце вибудовуються з погляду земного гача на одній умовній прямій. Якщо між Землею й Сонцем розташована Місяць, то затьмарення називається сонячним, якщо ж навпаки тінь Землі закриває від Місяця пряме сонячне світло, те це місячне затьмарення. Залежно від того, наскільки близько Місяць виявиться до вузла орбіти в годину затьмарення, вона може пройти через середину конуса тіні, і затьмарення буде максимально тривалим, а може пройти краєм тіні, і тоді ми побачимо приватне місячне затьмарення. Конус земної тіні оточений півтінню. У цю область простору попадає лише частина сонячних променів, не закрита Землею. Тому бувають напівтіньові затьмарення. Про їх теж повідомляється в астрономічних календарях, але ці затьмарення нерозрізнені для ока, тільки фотоапарат і фотометр здатні відзначити затьмарення Місяця під час напівтіньової фази або напівтіньового затьмарення. Коли ж повня трапляється далеко від вузлів місячної орбіти. Місяць проходить вище або нижче тіні й затьмарення не відбувається.
M=1,3 т=1300 кг силу тяги находим из 2-го закона Ньютона: s=75 м Fт-Fтр=ma; t=10 c Fт=Fтр+ma=μmg+ma=m(μg+a); μ=0,05 ускорение находим из формулы: g=10 м/с² s=at²/2 ⇒ a=2s/t²=2*75/100=150/100=1,5 м/с²; Fт=1300(0,05*10+1,5)=1300*2=2600 H; Eк-? Fт-? кинетическая энергия: Eк=mv²/2; v² находим из формулы: v²=2as; v²=2*1,5*75=225 м²/с²; Ек=1300*225/2=146250 Дж; ответ: Ек=146250 Дж; Fт=2600 H.
