Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
Объяснение:
Атомы излучают свет, и таким путём проникнуть в тайну. Строения атомов. Недаром Д. И. Менделеев говорил, что свет «обещает многое выяснить в области атомов и частиц». В конце XIX столетия физикам казалось, что они знают, как образуется свет в атомах: в результате колебания электрических зарядов. Ведь именно так образуются радиоволны. Чтобы получить радиоволны, мы создаём электрические колебания, например при искровом разряде. А ведь атомы тоже. Излучают электромагнитные волны, только частота (длина волны) этих волн не такая, как у радиоволн. Можно предположить, что и в атомах есть электрически.
Дано:
m = 65,13⋅10−27 кг;
k = 3;
m1 = 1,67 ⋅10−27 кг;
XZA — ?
Решение.
1. Определим массовое число изотопа. Массовое число равно количеству нуклонов в ядре атома. Так как ядро атома имеет массу m, а масса одного нуклона равна m1, то для определения количества нуклонов в ядре изотопа необходимо массу ядра разделить на массу одного нуклона:
A=mm1=65,13⋅10−271,67⋅10−27=39.
Значит, ядро изотопа содержит 39 нуклон(-ов) (протонов и нейтронов).
2. Определим зарядовое число изотопа Z.
Количество нейтронов в ядре изотопа на 3 больше количества протонов. Значит, количество нейтронов равно
N=Z+k.
Тогда количество нуклонов (протонов и нейтронов) в ядре изотопа равно:
A=N+Z;
A=Z+k+Z;
A=2Z+k.
Выразим из этого соотношения зарядовое число Z:
Z=A−k2.
Рассчитаем значение зарядового числа:
Z=39−32=18.
Зарядовое число равно порядковому номеру химического элемента в Периодической таблице Менделеева. В таблице химических элементов под номером 18 располагается Ar. Значит, это изотоп Ar1839.
Правильный ответ: 39 Ar
18
=)