1. Нужно посчитать, сколько нужно тепла на нагрев льда до температуры плавления, т. е. до 0 С (массу льда умножить на теплоемкость льда (справочник) умножить на разность температур (20 градусов))
Также нужно узнать количество тепла, требуемое на расплав льда (масса льда умножить на удельную теплоту плавления льда (справочник))
Эти два тепла сложить и поделить на удельную теплоту сгорания дров (справочник) - получим массу дров.
2.Дано: СИ
m=200мг 0,0002 кг
t1=78 гр.Цельс. (?)
t2=30 гр.Цельс.
с= 2500Дж/кг*гр Цельсия
Найти:
Q - ?
Q=cm(t2 - t1)
Q = 2500Дж/кг*гр Цельсия * 0,0002 кг * (30 гр.Цельс.- 78 гр.Цельс.)= -24 Дж
ответ: -24 Дж
Примечание:
Не уверена, что правильно. т.к. не дано начальной температуры. Написала наугад(
3. Дано:
А=1000Дж
η =10%=0,1
q=31000000 Дж
Найти:
m - ?
η=A/Q
Q=A/η = 1000Дж/0,1=10000Дж
Q=qm
m=Q/q=10000Дж/31000000 Дж=0,00032258 кг=0,32гр
ответ: 0,00032258кг или 0,32гр
Мета: дати поняття електроємності, сформулювати поняття конденсатора та на прикладі плаского конденсатора встановити залежність ємкості від властивостей діелектричної середи та лінійних розмірів конденсатора; навчити учнів розв’язувати задачі комбінованого типу на застосування законів механіки в електричних полях.
1. Електроємність.
2. Конденсатори.
3. Залежність електроємності конденсатора від діелектричної проникності і лінійних розмірів конденсатора
4. Енергія електричного поля
Ключові слова: електроємність, конденсатор, плоский конденсатор, поле конденсатору, енергія конденсатору
Електроємністю провідника С називають чисельну величину заряду, яку необхідно повідомити провідник, щоб змінити його потенціал на одиницю. 
Ємність провідника залежить від його форми, лінійних розмірів і діелектричної проникності середовища, яке оточує провідник, і не залежить від величини розташованого на ньому заряду. Одиницею ємності в системі СІ є фарада (Ф) - ємність провідника, в якому зміна заряду на 1 кулон змінює його потенціал на 1 вольт.
Конденсатором називається система двох (або декількох) різнойменно заряджених провідників з рівними за величиною зарядами. Якщо провідники є паралельними пластинами, то такий конденсатор називається плоским. Ємність плоского конденсатора: ,
де 1- 2 - різниця потенціалів між його пластинками. Ємність характеризує систему обох пластин в їх взаємному розміщенні, а не одну окрему пластину. Ємність плоского конденсатора можна також записати у вигляді: ,
де S - площа однієї з пластин, d - відстань між пластинами (товщина діелектрика). Якщо розміри пластинок набагато більші, ніж відстань між ними, то між пластинами (за винятком країв) створюється однорідне поле:
, де U- різниця потенціалів між пластинками, d- відстань між ними.
Ємність конденсатора, що складається з n пластин 
Ємність кулі радіусу r: C = 4 or
Ємність батареї конденсаторів:
а) при послідовному з'єднанні 
б) при паралельному з'єднанні Спар = С1+С2+...+Сn
Конденсатори за геометричною формою діляться на плоскі, циліндричні та сферичні.
Ємність циліндричного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 - це радіуси зовнішнього та внутрішнього циліндрів, а l – це довжина конденсатора.
Ємність сферичного конденсатора рівна:
, де r1 та r2 – це радіуси зовнішньої та внутрішньої сфер конденсатора.
За діелектриком конденсатори діляться на повітряні, паперові, парафінові, слюдяні, керамічні, композитні та інше.
Електричну енергію поля зарядженого провідника We
,
де С - ємність провідника, q - його заряд і - потенціал провідника. Для конденсатора - різниця потенціалів між його пластинками, і С - його ємність.