120 градусів
Объяснение:
Угол падения луча на плоское зеркало 35 градусов. Каким будет угол между падающим и отраженным лучами, если угол падения увеличили на 25 градусов?
Отчёт градусов будем производить относительно нормали проведенной к плоскости на которую попадает луч
( для большей ясности см. рисунок )
В начале луч падает под углом 35° затем мы угол падения увеличиваем на 25° то есть угол падения составит 60° ( Т.к. 25° + 35° = 60° ) но мы знаем то что угол падения луча равен его углу отражения
Поэтому угол между падающим и отраженным лучами равен 120°
( 60 ° + 60° = 120° )
юпі́тер — п'ята та найбільша планета сонячної системи. відстань юпітера від сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о.(740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км). разом із сатурном, ураном і нептуном юпітер класифікують як газового гіганта.
юпітер більш ніж удвічі масивніший за всі інші планети разом узяті; він майже в 318 разів масивніший за землю. однак маса юпітера недостатня, аби перетворитися на зорю, подібну до сонця: для цього його маса мала б бути ще в 70—80 разів більшою. тим не менш у надрах юпітера відбуваються процеси з досить потужною енергетикою: теплове випромінювання планети, еквівалентне 4·1017 вт, що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від сонця. вірогідним джерелом такої енергії є гравітаційне стиснення.
планета була відома людям з глибокої давнини, що знайшло своє відображення в міфології і релігійних віруваннях різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. сучасна назва юпітера походить від імені давньоримського верховного бога-громовержця.
низка атмосферних явищ на юпітері — такі як шторми, блискавки, полярні сяйва, — мають масштаби, що на порядки перевершують земні. примітним утворенням в атмосфері є велика червона пляма — велетенський шторм, відомий ще з xvii століття.
юпітер має понад 67 супутників, найбільші з яких — іо, європа, ганімед і каллісто — було відкрито 1610 року. дослідження юпітера здійснюють за наземних і орбітальних телескопів, з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів наса: «піонери», «вояджери», «галілео» та ін. у 2011 році було запущено автоматичну міжпланетну станцію юнона (. juno, також jupiter polar orbiter, розроблена наса і лабораторією реактивного руху), яка розпочала детальні дослідження юпітера 4-го липня 2016 року.
За формулой : Ф=BS*cos60= 0.9*0.24*1/2=0.108 Тл= 108 кТл
40 см=0.4 м
60 см=0.6 м
s=0.4*0.6=0.24 см^2
Объяснение: