Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
Ода — поэтическое, а также музыкально-поэтическое произведение, отличающееся торжественностью и возвышенностью, посвященное какому-нибудь событию или герою, в данном случае физике.
Физика! Как много в этом слове. Для вас, филологов, слилось, Как много в нем отозвалось. Скорость, сила трения, Путь, перемещение, И период, частота – Это просто красота! Мы на физике, как мыши, Сидим тихо и не дышим: Жадно ловим каждое слово, Взял задачу – в миг готово. Мы в раз формулы зубрим – У доски их говорим. В общем, физика – предмет – Самый лучший, спору нет!
Бухаров А. , Чухарев А.
История физики В бес метание мрака Луч искрою по пороху взлетел, Освободив простор в сознание знакам, Взаимодействию различных тел. Сей луч стремительной стрелою Рассек незнанье в мире нас вокруг. Сказав: "Я все везде тебе открою", Стал он царицей всех наук. Сияньем он проник во все глубины, И ввысь, где много сказочных планет, Его учение - глубины, И свеж и ярок нам их свет.
2006 г. , Давидович Ляна
Ода физике Татьяна Липницкая
Я преклоняюсь пред Ньютоном, Эйнштейном, Планком и протоном, Ядром, нейтроном и законом, И пусть не смотрит Бор с укором.
Диффузия, ядро и атом, Зовут их все народа златом, А как же гелий? Электрон? Уран, плутоний и неон?
Законы в воздухе роятся, Ученикам в кошмарах снятся; Никак запомнить не могу – Что сделал кто, в каком году.
Наука цифр, мыслей пир, Все объяснит, как сделан мир, Опробую любой метОд, Пугает только лишь – ЗАЧЕТ!
Пе́рша космі́чна шви́дкість — швидкість, яку, нехтуючи опором повітря та обертанням планети, необхідно надати тілу, для переміщення його на кругову орбіту, радіус якої рівний радіусу планети.
Поняття першої космічної швидкості є досить теоретичним, оскільки реальні кораблі мають свій власний двигун і крім того, використовують обертання Землі.
Для обчислення першої космічної швидкості необхідно розглянути рівність відцентрової сили та сили тяжіння, що діють на тіло на орбіті.
{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}{\displaystyle m{\frac {v_{1}^{2}}{R}}=G{\frac {Mm}{R^{2}}};}
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {G{\frac {M}{R;}
Де m — маса снаряду, M — маса планети, G — гравітаційна стала (6,67259•10−11 м³•кг−1•с−2), {\displaystyle v_{1}\,\!}{\displaystyle v_{1}\,\!}— перша космічна швидкість, R — радіус планети.
Першу космічну швидкість можна визначити через прискорення вільного падіння — оскільки g = GM/R2, то
{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}{\displaystyle v_{1}={\sqrt {gR}};}.
Першою космічною швидкістю VI називають швидкість польоту по коловій орбіті радіуса, що дорівнює радіусу земної кулі Rз.
Записавши для такого колового руху другий закон Ньютона отримаємо: VI = (gRз)1/2 ≈ 7,9 км/с