Дано:
R1 = 8 Ом
R2 = 16 Ом
R3 = 12 Ом
R4 = 12 Ом
R5 = 5 Ом
Ro - ?
Если R1,2 соединены параллельно с R3,4, то для начала выразим эквивалентные сопротивления для этих пар:
R12 = R1 + R2
R34 = R3 + R4
Теперь эквивалентное сопротивление R1234:
R1234 = 1/(1/R12 + 1/R23) = R12*R23/(R12 + R23)
И наконец общее сопротивление:
Ro = R12345 = R1234 + R5 = R12*R23/(R12 + R23) + R5 = ((R1 + R2)*(R3 + R4))/(R1 + R2 + R3 + R4) + R5 = ((8 + 16)*(12 + 12))/(8 + 16 + 12 + 12) + 5 = ((24*24)/48) + 5 = 24/2 + 5 = 12 + 5 = 17 Ом
ответ: 17 Ом.
Зміна кількості руху пропорційна прикладеній рушійній силі і відбувається у напрямку тієї прямої, вздовж якої ця сила діє.
Сучасне формулювання:
В інерційних системах відліку прискорення, якого набуває матеріальна точка, прямо пропорційне силі, що його викликає, збігається з нею за напрямком і обернено пропорційне масі матеріальної точки.
Зазвичай цей закон записується у вигляді формули
{\displaystyle {\vec {a}}={\frac {\vec {F}}{m}},}{\displaystyle {\vec {a}}={\frac {\vec {F}}{m}},}
де {\displaystyle {\vec {a}}}\vec{a} — прискорення тіла, {\displaystyle {\vec {F}}}{\displaystyle {\vec {F}}} — сила, прикладена до тіла, а {\displaystyle \ m}{\displaystyle \ m} — маса тіла.
Або в іншому вигляді:
{\displaystyle m{\vec {a}}={\vec {F}}}{\displaystyle m{\vec {a}}={\vec {F}}}
Формулювання другого закону Ньютона з використанням поняття імпульсу :
В інерційних системах відліку похідна імпульсу матеріальної точки за часом дорівнює силі, що діє на неї[12]:
{\displaystyle {\frac {d{\vec {p}}}{dt}}={\vec {F}},}{\displaystyle {\frac {d{\vec {p}}}{dt}}={\vec {F}},}
де {\displaystyle {\vec {p}}=m{\vec {v}}}{\displaystyle {\vec {p}}=m{\vec {v}}} — імпульс (кількість руху) точки, {\displaystyle {\vec {v}}}{\displaystyle {\vec {v}}} — її швидкість, а {\displaystyle t}t — час.
Объяснение:
Q = m₁(C₁ΔT₁ + λ + C₂ΔT₂)
Зная удельную теплоту сгорания дров
q = 10.2·10⁶ Дж
можно найти минимальную массу дров, которые необходимо спалить, чтобы получить требуемое количество теплоты:
m₂ = m₁(C₁ΔT₁ + λ + C₂ΔT₂)/q
Кроме удельной теплоты сгорания дров нужно ещё
C₁ = 2100 Дж на кг на град - удельная теплоёмкость льда
C₂ = 4200 Дж на кг на град - удельная теплоёмкость воды
λ = 3,3·10⁵ Дж на кг - удельная теплота плавления льда
ΔT₁ = 10 C - разница между температурой плавления и начальной температурой льда
ΔT₂ = 20 С - разница между конечной температурой и температурой плавления льда
m₂ = m₁(C₁ΔT₁ + λ + C₂ΔT₂)/q = 2*(2100*10 + 3,3·10⁵ + 4200*20)/10.2·10⁶ = 85294·10⁻⁶ кг = 8,5·10⁻² кг (85 граммов)
PS
Расчёт сделан для печки со 100 процентным кпд.
Учитывая, что кпд дровяных печей колеблется от 10 до 60 проц. в реальности дров понадобится гораздо больше.