после нападения дубровского на карету новобрачных, приехали в имение князя.там был накрыт роскошный стол,но князь почувствовал себя плохо с слёг.вызванный врач посоветовал больному лежать и прописал успокаивающие лекарства.мария кириловна преданно ухаживала за мужем,но князю становилось всё хуже и хуже.глубокой осенью его не стало.мария кириловна осталась вдовой в свои 17 лет. её отец троекуров был расстроен таким положением дел,но утешал дочь тем,что она осталась не просто вдовой,а богатой княгиней.мария кириловна целый год носила траур по мужу и никуда не выезжала,кроме как к отцу. дубровский после случившегося скрылся во франции.денег у него было достаточно,и он мог позволить себе безбедную жизнь.однажды,встретившись с соотечественниками,он в разговоре узнал,что маша осталась вдовой и теперь свободна. дубровский решил ехать в россию под видом .ведь он легко изъяснялся и по . стояла уже зима.как-то поздним вечером в дверь дома княгини марии кириловны верейской раздался стук.потом ей доложили,что какой-то господин желает её видеть.мария кириловна вышла и увидела дубровского.она тут же упала без чувств.когда она пришла в себя,то велела гостю подойти к ней.владимир упал перед ней на колени и сказал: "машенька! я так долго ждал встречи с вами! " на что мария кириловна ответила: "бог с вами,владимир андреевич! я уже не та маша,которую вы знали когда-то! похоронив мужа,я похоронила и себя в этой глуши.но я привыкла и ничего не хочу менять в этой жизни.поэтому прошу вас,уезжайте немедленно отсюда! ведь вас могут найти,и тогда беды не миновать! "дубровский стал умолять машу ехать с ним,но она категорически отказалась. дубровский повернулся и вышел,не прощаясь. потом говорили,что вернулся во францию,благополучно женился.а другие утверждали,что видели его в какой-то стране в отряде повстанцев,и что он якобы был убит в одном из сражений.что из этих сведений правда,а что нет,никто так и не узнал. одна мария кириловна вспоминала его и молилась за его душу.правда,крестьяне тоже помнили своего барина и частенько рассказывали о нём своим детям и внукам,как предание о былых временах.
З власного досвіду ви знаєте, що у воді підняти камінь значно легше, ніж коли він лежить на березі, тому що у воді на до приходить виштовхувальна сила.
Закон, за яким можна розраховувати виштовхувальну силу, що діє на занурене в рідину тіло, відкрив давньогрецький вчений Архімед.
Тому виштовхувальну силу часто називають силою Архімеда (FA).
Сила Архімеда зумовлена тим, що тиск рідини збільшується з глибиною (на нижню поверхню зануреного в рідину тіла рідина тисне з більшою силою, ніж на верхню, унаслідок цього рівнодійна сил тиску рідини на всі ділянки поверхні тіла напрямлена вгору - ця рівнодійна і є силою Архімеда).
Унаслідок занурення у воду тіла, підвішеного до пружинних ваг, їх покази зменшаться завдяки виштовхувальній силі: коли кажуть, що занурене у воду тіло «втрачає у вазі», насправді, звичайно, ніякої «втрати у вазі» немає (вага тіла, що перебуває у спокої, завжди дорівнює силі тяжіння), але внаслідок занурення тіла у воду (часткового або повного) вага тіла перерозподіляється між підвісом — вагами і опорою — водою (тому показ ваг дорівнює різниці між вагою тіла та модулем виштовхувальної сили). Тільки із цим застереженням можна умовно назвати показ ваг «вагою тіла у воді». Це так зване гідростатичне зважування, його можна застосовувати, коли густина тіла більша за густину рідини, щоб тіло тонуло у рідині (визначити відношення густини тіла до густини рідини за формулою , це співвідношення дозволяє знайти N3густину тіла, якщо відома густина рідини, або знайти густину рідини, якщо відома густина тіла).
Спочатку з’ясуємо, чому на будь-яке тіло, занурене в рідину, діє сила Архімеда. Тиск у кожній точці рідини передається однаково в усіх напрямках і залежить від глибини. Розглянемо сили тиску, які діють у рідині на всі поверхні зануреного в неї тіла.
Нехай тіло має форму прямокутного паралелепіпеда На верхню грань тіла діє тиск p1 = рр ghl стовпчика рідини висотою h1. Сила тиску на цю поверхню з боку рідини становить F1 = p1S = рр gh1S де рр — густина рідини; S — площа поверхні тіла. Ця сила направлена вертикально вниз.
Тиск рідини на бічні грані змінюється з глибиною. Але на одному й тому самому рівні він однаковий. Тому сили тиску F, які діють на бічні поверхні, однакові й протилежно направлені, а їх рівнодійна дорівнює 0.
Нижня поверхня знаходиться на глибині h2. Її площа така сама, як і верхньої грані. На нижню поверхню тіла діє сила F2 = p2S = рр gh2S, яка направлена вертикально вгору. Оскільки нижня поверхня знаходиться глибше ніж верхня (h2 > h1), а їх площі однакові, то сила F2 більша за силу F1. Їх рівнодійна дорівнює різниці цих сил і направлена вгору. Рівнодійна сил тиску рідини на нижню та верхню грані тіла і є тією результуючою силою, що виштовхує (або намагається виштовхнути) тіло з рідини:
FA = F2 – F1 = p2S - p1S = рр gh2S - рр gh1S = ρрg(h2 — h1)S = ρрg Vт
Як видно з мал. h2 — h1 = h — висота прямокутного паралелепіпеда, а (h2 — h1) S = Vт — його об’єм. Остаточно можна записати, що
K= mv^2/2 чем больше скорость падения, тем больше кинетическая энергия тела. v1=2м/с v2=4м/с
Отсюда находим.
К1= mv^2/2=0.5*2^2/2=1 Дж
K2= mv^2/2= 0.5*4^2/2=4 Дж
Соответственно ответ Б. Кинетическая увеличилась в два раза.