= 0,34 Ом
осмотрим, как влияет э.д.с. самоиндукции на процесс установления тока в цепи, содержащей индуктивность.
в цепи, представленной на схеме 10.10, течёт ток. отключим источник e, разомкнув в момент времени t = 0 ключ к. ток в катушке начинает убывать, но при этом возникает э.д.с. самоиндукции, поддерживающая убывающий ток.
рис. 10.10.
запишем для новой схемы 10.10.b уравнение правила напряжений кирхгофа:
.
разделяем переменные и интегрируем:
пропотенцировав последнее уравнение, получим:
.
постоянную интегрирования найдём, воспользовавшись начальным условием: в момент отключения источника t = 0, ток в катушке i(0) = i0.
отсюда следует, что c = i0 и поэтому закон изменения тока в цепи приобретает вид:
. (10.7)
график этой зависимости на рис. 10.11. оказывается, ток в цепи, после выключения источника, будет убывать по экспоненциальному закону и станет равным нулю только спустя t = ¥.
рис. 10.11.
вы и сами теперь легко покажете, что при включении источника (после замыкания ключа к) ток будет нарастать тоже по экспоненциальному закону, асимптотически приближаясь к значению i0 (см. рис. 10.
. (10.8)
но вернёмся к первоначальной размыкания цепи.
мы отключили в цепи источник питания (разомкнули ключ к), но ток — теперь в цепи 10.8.b — продолжает течь. где черпается энергия, обеспечивающая бесконечное течение этого убывающего тока?
ток поддерживается электродвижущей силой самоиндукции e = . за время dt убывающий ток совершит работу:
da = eси×i×dt = –lidi.
ток будет убывать от начального значения i0 до нуля. проинтегрировав последнее выражение в этих пределах, получим полную работу убывающего тока:
. (10.9)
совершение этой работы сопровождается двумя процессами: исчезновением тока в цепи и исчезновением магнитного поля катушки индуктивности.
с чем же связана была выделившаяся энергия? где она была локализована? располагалась ли она в проводниках и связана ли она с направленным движением носителей заряда? или она локализована в объёме соленоида, в его магнитном поле?
опыт даёт ответ на эти вопросы: энергия электрического тока связана с его магнитным полем и распределена в пространстве, занятом этим полем.
несколько изменим выражение (10.9), учтя, что для длинного соленоида справедливы следующие утверждения:
l = m0n2sl (10.5) — индуктивность;
b0 = m0ni0 (9.17) — поле соленоида.
эти выражения используем в (10.9) и получим новое уравнение для полной работы экстратока размыкания, или — начального запаса энергии магнитного поля:
. (10.10)
здесь v = s×l — объём соленоида (магнитного
энергия катушки с током пропорциональна квадрату вектора магнитной индукции.
разделив эту энергию на объём магнитного поля, получим среднюю плотность энергии:
[]. (10.11)
это выражение похоже на выражение плотности энергии электростатического поля:
.
обратите внимание: в сходных уравнениях, если e0 — в числителе, m0 — непременно в знаменателе.
зная плотность энергии в каждой точке магнитного поля, мы теперь легко найдём энергию, в любом объёме v поля.
локальная плотность энергии в заданной точке поля:
.
значит, dw = wdv и энергия в объёме v равна:
.
1. Бо таким чином площа дотику більша і тиск на лід менший у зв'язку з кращим розприділенням маси.
2. Під час переміщення по рівній дорозі виконуються робота переважно по подоланню тертя, а при підніманні вгору доводиться виконувати роботу проти сил тяжіння, що діє на тіло.
4. Внаслідок великої маси, потяг не може раптово набувати різких прискорень, як автобус чи тролейбус. Часом роль грає психологічний чинник створений закритістю вагона та ілюзії відсутності руху.
3. Таким чином ми створюємо більше плече відносно навісів та застосовуємо менше сили та енергії.
5. В першому випадку витрачаємо енергію на збереження відстані відер з ногами та передаємо вагу через тонкі дужки на руки а з них на хребет і так далі, у другому варіанті коромисло тверде та статичне і передає вагу відразу на спину через широку зону дотику до нашого тіла.
6. При падінні на землю вона достатньо тверда і не деформується тим самим різко гальмує, а при падінні на рихлий пісок утворюється заглиблення що збільшує площу опори, на яку розподіляється вага людини. Тиск буде меншим, і людина не відчуває болю.
7. Такими діями він зміщує центр ваги у низ покращуючи управління та маневри. Зменшує опір повітря за рахунок зменшення площі контакту з ним - це дає змогу не гальмувати об маси газу і краще набирати швидкість.
8. Для кращого збереження продукту зокрема напою в нього добавляють вуглекислоту яка при герметизації тобто закорковувані реагує з надлишком у посудині збільшуючи тиск та залишається у збитку при відкриті пляшки ми подаємо нову порцію реагенту і вирівнюємо тиск також вуглекислота переходить у газоподібний стан, а як відомо газ більш леткий за рідину та має меншу густину і тому новоутворений газ витісняється водою та часом інтенсивний потік підіймає разом невеликі частини рідини.
9. У зв'язку з збільшення глибини збільшується і товща води яка має більшу вагу та відповідно тиск на дно. Тобто на більшій глибині дно вже більш "притрамбоване". Свою роль грає сила Архімеда.
10. Коли людина випустить повітря з легенів, то сила Архімеда, що діє на неї з боку води, зменшиться, і її тіло зануриться у воду.
11. Бо солона вода має більшу густину на відміну від прісної й може краще виштовхувати інші тіла з меншою за її густиною. Простіше в солоній воді сила Архімеда виконує роботу краще.
12. При різкому імпульсі енергії в наслідок інерції ми надаємо надзвичайно велике навантаження та він не встигає прийти у рух і при утримувані його кореневої системи землею ми створюємо розривну силу і розриваємо зв'язки молекул. При повільному видалені рослини ми розподіляємо навантаження та повільно звільняємо від полону.
13. Якщо не нахилити корпус уперед, то вертикаль, що проведена через центр мас людини, виходитиме поза межі площі її опори ногами.
14. Таким чином він набирає більше потенційної та кінетичної енергії, що передасть м'ячеві.
15.Зустрічний потік повітря, обтікаючи автомобіль, створює підіймальну силу, котра дещо зменшує вагу, а отже, і силу тертя між колесами і ґрунтом.
16. Це пояснюється тим фактом, що холодне повітря має більшу вагу і густину. Уночі повітря охолоджується, густина його зростає і воно стікає в улоговини. В теплому чи гарячому повітрі молекули більш активні і тому ніби хочуть зайняти більше об'єму, таким чином маємо різну густину. На даному принципі побудована повітряна куля.
17. Трава має масу, а отже, й інерцію. При різкому імпульсі енергії ми надаємо надзвичайно велике навантаження на стебло і утворюємо розривну силу порушуючи зв'язки молекул. При повільному русі коси трава встигає змінити швидкість і пригинається.
18. Листя створює додаткову площу опори, і сила тиску, що діє на дерево, буде ще більшою ніж у сухого стовбура з гіллям.
19. Для збільшення площі дотику і зменшення й розподілення тиску ваги вантажу відповідно.
где р-удельное сопротивление вещества
удельное сопротивление меди=0,0175
=> R= 0,0175*10/0,0005= 350 Ом