Ііз самостійної роботи № 14 «електромагнітна індукція» середній рівень 1. дротяна рамка знаходиться в однорідному магнітному полі. у яких випадках у ній може виникнути індукційний струм? 2. котушка з проводом замкнена на гальванометр. за яких умов можливе відхилення стрілки приладу? наведіть приклади. достатній рівень 1. як треба переміщати в магнітному полі землі замкнений дротяний прямокутник, щоб у ньому виник індукційний струм? 2. рама автомобіля являє собою замкнений контур. чи буде в ній виникати індукційний струм під час руху автомобіля в магнітному полі землі? поясніть свою відповідь. високий рівень 1. чи буде виникати індукційний струм у круговому витку, що знаходиться в однорідному магнітному полі, якщо: а) переміщати виток поступально; б) обертати виток навколо осі, що проходить через його центр перпендикулярно до площини витка; в) обертати виток навколо осі, що лежить у його площині? 2. між полюсами сильного електромагніту швидко обертають кільце, зроблене з мідного дроту. при цьому кільце нагрівається. чому?

👇

Ответ:

FizTex

02.12.2022

Середн
1 можливо коли рамка замкнена та рухаеться в магнітному полі
2 коли котушку персувати в магнітному полі або маг поле пересувати
дост
1 перпендикулярно до вісі землі з півночі на південь або наоборот
2 ні даже якщо в авто буде токопровідна тільки рама, воно буде пересуватись паралельно магн лініям землі а потрібно перпендикулярно
вис
1 а ні ?
б ні
в так
2 чим швидше обертається кільце тим більший стру самоіндукції, навантаженням для струму є саме кільце тому воно нагріваеться (струм виконуе роботу)

4,7(69 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Олежик121314

02.12.2022

Трение качения. Если тело не скользит по поверхности другого тела, а, подобно колесу, катится, то трение, возникающее в месте их контакта, называют трением качения. Когда колесо катится по полотну дороги, оно все время вдавливается в него, поэтому перед ним постоянно оказывается бугорок, которых необходимо преодолеть. Этим и обусловлено трение качения. Трение качения тем меньше, чем тверже дорога.

Сила трения качения также пропорциональна силе реакции опоры:

Fтр.кач = μкачN,

где μкач – коэффициент трения качения.

Поскольку μкач << μ, при одинаковых нагрузках сила трения качения намного меньше силы трения скольжения.

Причинами возникновения силы трения являются шероховатость поверхностей соприкасающихся тел и межмолекулярное притяжение в местах контакта трущихся тел. В первом случае поверхности, кажущиеся гладкими, на самом деле имеют микроскопические неровности, которые при скольжении зацепляются друг за друга и мешают движению. Во втором случае притяжение проявляется даже при хорошо отполированных поверхностях.

На движущееся в жидкости или газе твердое тело действует сила сопротивления среды, направленная против скорости тела относительно среды и тормозящая движение.

Сила сопротивления среды появляется только во время движения тела в этой среде. Здесь нет ничего подобного силе трения покоя. Наоборот, предметы в воде сдвигать намного легче, чем на твердой поверхности.

4,4(68 оценок)

Ответ:

знайчушка

02.12.2022

Дано:

Масса: m = 25 г = 0,025 кг.

Начальная температура льда: t₁ = -5 °C.

Температура плавления льда: t₂ = 0 °C.

Температура кипения воды: t₃ = 100 °C.

Конечная температура пара: t₄ = 110 °C.

Удельная теплоёмкость воды: c = 4200 Дж/(кг × °С).

Найти нужно общую теплоту: Q - ?

Решение:

1. Общая теплота состоит из теплоты нагревания льда до температуры плавления, теплоту плавления льда, теплоты нагревания воды до температуры кипения, теплоты парообразования воды и теплоты нагревания пара до конечной температуры, получаем следующую формулу: Q = Q_1 + Q_2 + Q_3 + Q_4 + Q_5.

2. Теплота нагревания льда: Q_1 = c_1m(t_2 - t_1),

где c_1 = 2100 Дж/(кг × °С) - удельная теплоёмкость льда.

3. Теплота плавления льда: $Q_2 = \lambda m,$

где $\lambda = 3,3\times 10^5$ Дж/кг - удельная теплота плавления льда.

4. Теплота нагревания воды: Q_3 = c_2m(t_3 - t_2).

где c_2 = 4200 Дж/(кг × °С) - удельная теплоёмкость льда.

5. Теплота парообразования воды: Q_4 = Lm,

где $L = 2,3\times 10^6$ Дж/кг - удельная теплота парообразования воды.

6. Теплота нагревания пара: Q_5 = c_3m(t_4 - t_3).

где c_3 = 2200 Дж/(кг × °С) - удельная теплоёмкость пара.

7. Итоговая формула: $Q = c_1m(t_2 - t_1) + \lambda m + c_2m(t_3 - t_2) + Lm + c_3m(t_4 - t_3) =\\= m\big(c_1(t_2 - t_1) + \lambda + c_2(t_3 - t_2) + L + c_3(t_4 - t_3)\big)$