ответ:Власне, сила Лоренца
Базовим виразом для аналізу взаємодії заряда {\displaystyle \ Q}{\displaystyle \ Q} із деяким пробним зарядом {\displaystyle \ q}{\displaystyle \ q} є закон Кулона: для статичних зарядів у вакуумі відносно інерціальної системи відліку, що перебуває у спокої, можна записати, що сила їхньої взаємодії дорівнює
{\displaystyle \ \mathbf {F} ={\frac {qQ}{|\mathbf {r} |^{3}}}\mathbf {r} }{\displaystyle \ \mathbf {F} ={\frac {qQ}{|\mathbf {r} |^{3}}}\mathbf {r} }.
Для того, щоб визначити, як буде виглядати ця сила в інерціальній системі відліку, що рухається, можна розглянути наступний "віртуальний" експеримент.
Нехай у вакуумі знаходяться два заряди, скріплені пружинкою. Заряди розглядаються відносно інерціальної системи відліку, у якій вони перебувають у спокої протягом досить великого проміжку часу. Пружинка забезпечує статичність зарядів, а розтяг пружинки чисельно характеризує силу взаємодії зарядів. Якщо прибрати пружинку й розглянути деяке мале відхилення від статичного стану, наприклад, одного заряду, то можна проаналізувати час, за який другий заряд "відчує" зміну стану першого, тим самим експериментально визначивши швидкість розповсюдження взаємодії між зарядами. Проте в рамках експерименту (заряди скріплені пружинкою) про швидкість розповсюдження взаємодії нічого не можна сказати, оскільки система є статичною. Таким чином, закон Кулона, який описує взаємодію статичних зарядів, не несе, без додаткових припущень, жодної інформації про швидкість розповсюдження взаємодії між зарядами. А отже, релятивістський та класичний опис взаємодії зарядів у статичному випадку збігаються.
Для подальшого аналізу взаємодії цих зарядів можна розглянути їх відносно інерційної системи відліку, що довільно рухається. У такому разі, система вже не буде статичною, а це означає, що можна оцінити швидкість розповсюдження взаємодії. Якщо припустити, що виконується аксіома абсолютності одночасності, то швидкість розповсюдження взаємодії нескінченна, а це, загалом, означає, що до закона Кулона застосовуються перетворення Галілея, що залишають його інваріантним відносно вибору інерціальної системи відліку. А якщо припустити, що аксіома абсолютності одночасності не виконується, то швидкість розповсюдження взаємодії скінченна, і це означає, що до закону Кулона застосовуються перетворення Лоренца, які не залишають вираз для сили Кулона інваріантним відносно вибору інерційної системи відліку.
Опускающийся груз производит положительную работу, действуя своим весом на опору или подвес; при этом он может, скажем, раскручивать колесо или поднимать другой груз. Следовательно, поднятый груз обладает совершать работу. Если груз движется с постоянной скоростью, его вес равен действующей на него сипе тяжести (см. тему «Вес и невесомость), так что при равномерном движении груза вниз работа, совершаемая весом тела, равна работе приложенной к грузу силы тяжести. Поэтому в дальнейшем, говоря о подъеме или опускании груза, мы будем говорить о работе силы тяжести.
2. Распрямляющаяся пружина совершает положительную работу, действуя силой упругости на другое тело, - скажем, приводя в движение какой-либо механизм (как в заводных часах или заводной игрушке). Следовательно, деформированная пружина обладает совершать работу.
3. Если скорость тела уменьшается, значит, другие тела его «тормозят», то есть действуют на него с силой, направленной противоположно его перемещению. При этом согласно третьему закону Ньютона со стороны этого тела действует сила, направленная в сторону перемещения тела, - и эта сила совершает положительную работу. Следовательно, движущееся тело обладает совершать работу. Например, движущаяся с большой скоростью струя пара, ударяя в лопасти колеса паровой турбины, приводит это колесо в движение. Скорость же струи пара при этом значительно уменьшается (пар, как говорят, становится «отработанным», хотя точнее было бы называть его «отработавшим»),
