Похідне явище залежить тільки від відносного руху провідника та магніту, тоді як звичайна думка малює різку різницю між цими двома справами, в якій або інше, або інше тіло. Бо якщо магніт рухається, а провідник спирається, в околиці магніту відбувається виключення електричного поля з певною щільністю енергії, створюючи струм, де знаходиться провідник. Але якщо магніт відпочиває, а провідник рухається, то в околицях магніту ніякого електричного поля не відбувається. Однак у провіднику ми знаходимо силу електроенергії, для якої сама по собі не має відповідної енергії, але яка викликає, - припускаючи рівність відносного руху у двох випадках - електричних струмах вздовж того ж напрямку і тієї ж інтенсивності, як у першому випадку.
Магнiт по вiдношенню до котушки
n1
f = qe = 1,6 × 10^-19 × 2 × 10^3 = 3,2 × 10^-16 н
n2
a = qed cosα = qed cos300° = qed cos(-60°) = qed cos60° = qed/2 = 5 × 10^-9 × 2 × 10^3 × 2 × 10^-1/2 = 10^4 × 10^-10 = 10^-6 дж = 1 мкдж
n3
c = q/u
u = ed
c = q/ed = 5 × 10^-9/(10^4 × 2 × 10^-4) = 2,5 × 10^-9 ф = 2,5 нф
n4
w1 = c1 (u1)^2/2 = 3 × 10^-6 × 100/2 = 1,5 × 10^-4 дж
w2 = (c1 + c2)(u2)^2/2
w2 = 5 × 10^-6 × (u2)^2/2
w2 = w1
5 × 10^-6 × (u2)^2/2 = 1,5 × 10^-4
(u2)^2 = 3 × 10^-4/5 × 10^-6
(u2)^2 = 60
u2 = 7,75 в
q = w
q = 1,5 × 10^-4 дж
ответ : 7,75 в ; 1,5 × 10^-4 дж
Много тысячелетий назад люди наверняка замечали, что большая часть предметов падает все быстрее и быстрее, а некоторые падают равномерно. Но как именно падают эти предметы - этот вопрос никого не занимал. Откуда у первобытных людей должно было появиться стремление выяснить, как или почему? Если они вообще размышляли над причинами или объяснениями, то суеверный трепет сразу же заставлял их думать о добрых и злых духах. Мы легко представляем, что эти люди с их полной опасности жизнью считали большую часть обычных явлений «хорошими», а необычные - «плохими».
Все люди в своем развитии проходят много ступеней познания: от бессмыслицы суеверий до научного мышления. Сначала люди проделывали опыты с двумя предметами. Например брали два камня, и давали возможность им свободно падать, выпустив их из рук одновременно. Затем снова бросали два камня, но уже в стороны по горизонтали. Потом бросали один камень в сторону, и в тот же момент выпускали из рук второй, но так, чтобы он просто падал по вертикали. Люди извлекли из таких опытов много сведений о природе. Надеюсь что