При не очень низкой температуре кристаллики снега при надавливании имеют тончайшие прослойки воды и ломаются тихо. При низкой тепературе прочность кристаллов снега возрастает т они становятся крепкими и поэтому начинают хрустеть. А вот при очень низкой температуре воздуха (ниже -50 С) этот хруст становится таким сильным и громким, что даже слышен через тройные стёкла (сам слышал в командировке в Якутии (попал на сильный мороз, -55 С) . К тому же нужно сказать, что при очень низкой температуре и сам воздух настолько имеет большую плотность, что звук более чётко и без потерь распространяется далеко вокруг и хруст снега из под ног идущего человека или едущего автомобиля дальше и без "потерь" распространяется на значительно бОльшие расстояния! И ещё одна проблема снега при очень сильном морозе - санки начинают плохо скользить (не образуется водных прослоек) , на коньках трудно ездить, а самолётам на лыжах при ниже -50 С затруднительно выполнять взлёт и посадку - лыжи почти не скользят! Всего Вам доброго!
Всі тіла, які нас оточують, складаються з атомів, а атоми можуть об’єднуватися в молекули – «мікроцеглинки» речовини. До складу всіх без винятку атомів (і молекул) входять так звані елементарні частинки, що мають електричні заряди ( електрони і протони) ; електрони мають негативний заряд, а протони –такий самий за значенням, але позитивний. Заряд є невід’ємною властивістю певних елементарних частинок, які входять до складу всіх тіл, що нас оточують. Коли говорять, що тіло заряджене негативно, то це означає, що в ньому більше негативно заряджених частинок (електронів) , ніж позитивно заряджених. Якщо тіло незаряджене, то в ньому кількість позитивно і негативно заряджених частинок однакова. Заряди електрона і протона мають однакові значення, але різні за знаками: заряд електрона негативний, а заряд протона позитивний. Якщо тіло заряджене позитивно, то це означає, що в ньому електронів менше, ніж протонів. Заряджання і розряджання тіл пояснюється переходом тих чи інших заряджених частинок від одних тіл до інших.
