Загальний струм залишиться незмінним. А з чим ти порівнюєш? .. Твій питання некоректне.У тебе джерело струму або джерело напруги? Це важливо. Що з чим ти порівнюєш? Більша кількість у порівнянні з чим? ... Припустимо, у тебе джерело струму. Тоді, скільки не сунь опорів, як їх не підключай, змінюватися буде напруга, струм в різних гілках ... але на виході отримаєш той же що і на вході в будь-якому разі. Якщо у тебе джерело напруги. Тоді, чим менше опір, тим вище струм. Ти знаєш що таке коротке замикання? і чому воно коротке? А тому, що опір дуже мало, короткий ланцюг, малого опору. Якщо у тебе джерело напруги і короткий ланцюг, т ?? ? Закон ома - і ти отримуєш шалені струми. А у т якщо у тебе джерело струму і короткий опір, то не відбудеться ніхрена. Буде той же струм, дрібне напруга. хочеш напруга більше - будь ласка, додайте щіпоточку опорів. Тому дуже важливо. Дуже. Що у тебе там - джерело струму або джерело напруги.І це і є відповідь на твоє питання. переходячи до твоєї задачі, згадуючи мною вище написане розмірковуємо, допустимо у тебе джерело напруги.маємо резистор А. підключаємо, отримуємо один струм. До резистору А підключаємо паралельно резистор Б. Струм буде вище, як ти і говориш. Ти міркуєш правильно. Якщо у тебе джерело струму, тодіМаємо резистор А, підключаємо, отримуємо один струм. А резистору А підключаємо паралельно резистор Б, струм не зміниться. Він поділиться між А і Б пропорційно їх опорам. Як вода по трубах.
Монета остывает от температуры t до 0 °С (тающий лед) и отдает льду количество теплоты Q = c*m*(t - 0 °C), где с = 0,22 кДж/(кг*°С) m - масса монеты m = ρ * V, где ρ = 9000 кг/м³ V - объем монеты Для плавления льда необходимо количество теплоты Q = λ * mл, где λ = 330 кДж/кг - удельная теплота плавления льда mл - масса расплавленного льда mл = ρл * V, где ρл = 900 кг/м³ - плотность льда Объем расплавленного льда равен объему монеты, см. условие. Это тепло лед получает от нагретой монеты, т. о. c*m*(t - 0 °C) = λ * mл с*ρ * V*t = λ*ρл * V c*ρ*t = λ*ρл t = λ*ρл / (с*ρ) = 330 кДж/кг * 900 кг/м³ / (9000 кг/м³ * 0,22 кДж/(кг*°С)) = 150 °С
Вода (любая среда) выталкивает любой объём, что в неё поместили, с силой собственного веса в том же объёме. Значит надо найти объём стали (Vs) массой 0,39 кг. Vs=m/ps; где ps - плотность стали 7800 кг/м^3. Вода в таком объёме весит Fh=Vs*ph*g, где ph - плотность воды ph=1000 кг/м^3; Таким образом вес целой детали в воде должен быть Fs=mg-Fh; Fs=m*g-Vs*ph*g; Fs=g*(m-(m/ps)*ph); Fs=mg*(1-ph/ps); Fs=3.9*(1-1/7.8); Fs=3.4 Н. Получаем разницу в весе dF=3.4-3.35=0.05 Н. Таков вес воды в объёме полости. Так как вес равен dF=mg=V0*pн*g, то объём полости будет V0=dF/(g*ph)=0.05/(10*1000)=5*10^-6 м^3=5 см^3
