1 наявність вільних носіїв електричного заряду;
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
1) Пусть весы на Луне в равновесии, тогда массы предмета и гирь
равны, потому что на них действует только сила тяжести.
При перенесении весов на Землю будет следующее:
На Земле от силы тяжести отнимается Архимедова сила.
Если плотность предмета и гирь одинаковая, то Архимедовы
силы при равных массах равны, и равновесие сохранится.
Но если плотности различны, то Арх. сила больше для того
объекта, чья плотность меньше. Поэтому если гири и предмет
- разной плотности, то показания на Земле и на Луне не совпадут.
Обратно, если весы на Земле в равновесии, а плотности
предмета и гирь РАЗНЫЕ, то при перенесении весов на Луну
равновесие нарушится.
2) Для работы весов нужен - вес, да да вес, его в космосе нет так как - Вес - сила воздействия тела на опору (или подвес или другой вид крепления) , препятствующую падению, возникающая в поле сил тяжести, а так как в невесомости силы тяжести нет, значит и веса нет (не путать с массой, это совсем другое) , а это значит что весы работать не будут.
3) можно. Изменяя длину плечей весов.
Альтернативный вариант - старые механические магазинные весы - у продавщицы есть только одна гиря - на килограмм.
Объяснение:
Fa= pgV
p= Fa/gV
V= 2дм3 = 0,002 м3
p= 14,2/ 10*0,002 = 710кг/ м3
Это бензин