Відповідь:
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Пояснення:
Густина міді дорівнює 8,96 г/см^3.
Густина чавуну залежно від марки дорівнює від 7,0 г/см^3 до 7,8 г/см^3, візьмемо середнє значення у 7,4 г/см^3.
Густина чавуну меньша за густину міді, таким чином за умови рівної маси брусків, брусок з чавуну буде мати більший об'єм ніж брусок з міді.
Перевірка:
Припустимо, що обидва бруски мають масу у 10 грамів, у такому випадку брусок з чавуну буде мати об'єм:
10г / 7,4г/см^3 = 1,35 см^3,
а брусок з міді буде мати об'єм:
10г / 8,96г/см^3 = 1,13 см^3.
З розрахунків видно, що брусок з чавуну має більший об'єм ніж брусок з міді.
Що й потрібно було довести.
За умови занурювання бруску з чавуну у склянку, що до країв заповнена водою, з неї прольється більше води ніж ха умови занурювання бруску з міді.
Объяснение:
Дано:
m = 20 кг
A = 1 м
t = 1 мин = 60 c
n = 15
τ = T / 12
Eп - ?
Eк - ?
Пусть уравнение колебаний :
x = A·cos (ω·t)
Период колебаний:
T = t/n = 60 / 15 = 4 с
Циклическая частота:
ω = 2π / T = 2π / 4 = π / 2 с⁻¹
Тогда:
x = A·cos ((π/2)·t)
Находим фазу колебаний в момент времени
t = τ = (1/12)·T = 4 / 12 = 1/3 с
π·t / 2 = π·1 / (3·2) = π/6
sin (π/6) = 1/2 = 0,5 рад
cos (π/6) = √(3) / 2 ≈ 0,866 рад
Тогда:
x(τ) = A·cos (π/6) = 1·0,866 = 0,866 м
Потенциальная энергия:
Eп = m·g·x = 20·10·0,866 ≈ 170 Дж
Далее.
Скорость - первая производная от координаты:
V = x' = ω·A·sin (ω·t)
V(τ) = (π/2)·1·0,5 ≈ 0,8 м/с
Кинетическая энергия:
Eк = m·V² / 2 = 20·0,8²/2 ≈ 6,4 Дж
ответ: примерно 51 грамм