Дано:
C = С(кастрюли) = 76 Дж/°С
m = 500 г = 0,5 кг
t1 = 20 °C
t2 = 100 °C
t = 20 мин
n = 40% = 0,4
v = v(сгорания спирта) = 1 г/мин = 10^(-3) кг/мин
c = с(воды) = 4200 Дж/(кг*°С)
q = q(спирта) = 29*10⁶ Дж/кг
L = 2300 кДж/кг = 2300000 = 23*10⁵ Дж/кг
m' = m(выкипевшей воды) - ?
Сначала нагревается кастрюля, потом через неё передаётся тепло воде. Вода нагревается до температуры кипения, затем начинает выкипать. Когда температура достигает 100 °С, всё передаваемое тепло через кастрюлю идёт на парообразование воды (температура воды уже не повышается, значит не повышается и температура кастрюли). За время t кастрюля получила количество теплоты Q1, вода для нагрева получила количество теплоты Q2 и для кипения - количество теплоты Q3. На всё это действо пошло количество теплоты Q, которую выделил спирт, сгорая. Составим уравнение теплового баланса:
Q = Q1 + Q2 + Q3
Q = q*m - количество теплоты, выделевшееся при сгорании спирта. Но, учитывая КПД спиртовки и скорость сгорания спирта, получаем:
m(спирта) = v*t
Q = Q(полезной)
n = Qп/Qз => Qп = n*Qз =>
=> n*Q(затраченной) = n*q*v*t
Q1 = C*(t2 - t1) - теплота, которую получила кастрюля
Q2 = c*m*(t2 - t1) - теплота для нагрева воды
Q3 = L*m' - теплота, которая пошла на парообразование воды. Подставляем всё в уравнение теплового баланса, выражаем m' и находим значение:
Q = Q1 + Q2 + Q3
n*q*v*t = C*(t2 - t1) + c*m*(t2 - t1) + L*m'
n*q*v*t = (t2 - t1)*(C + c*m) + L*m'
L*m' = n*q*v*t - (t2 - t1)*(C + c*m)
m' = (n*q*v*t - (t2 - t1)*(C + c*m)) : L = (0,4*29*10⁶*10^(-3)*20 - (100 - 20)*(76 + 4200*0,5)) : (23*10⁵) = (0,4*29*20*10³ - 80*2176)/(23*10⁵) = (8*29*10³ - 80*2176)/(23*10⁵) = (80*29*10³*10^(-1) - 80*2176)/(23*10⁵) = (80*(29*10² - 2176))/(23*10⁵) = (80*(2900 - 2176))/(23*10⁵) = (80*724)/(23*10⁵) = 57920/(23*10⁵) = 5792/(23*10⁴) = 5792/23000 = 0,25182... = 0,25 кг = 250 г (или, что то же самое, 250 мл)
ответ: 250 г (250 мл).
резентація по :
слайд 1фізичні величини. вимірювання фізичних величин. який ріст дюймовочки? підготувала вчитель фізики ляхоцька оксана євгенівна
слайд 2“наука починається відтоді, коли починають вимірювати” д. і. менделєєв.
слайд 3фізична величина фізична величина – це кількісна характеристика певного фізичного явища. кожну фізичну величну позначають певною буквою. виміряти фізичну величину – означає порівняти її з однорідною величиною, яку взято за одиницю цієї величини.
слайд 4міжнародна система одиниць (сі) інтернаціональна система одиниць прийнята в 1960 р. система базується на 7 одиницях (метр, секунда, кілограм, ампер, моль, кандела, кельвін). правила написання одиниць виміру: з великої букви пишуться одиниці, що мають в основі прізвище автора. наприклад: 1м але 1 па (паскаль)
слайд 5величина літера одиниця позначення довжина l метр м площа s квадратний метр м² об’єм v кубічний метр м³ час t секунда с маса т кілограм кг температура t або tº кельвін або градус цельсія к або ºс
слайд 6кратні одиниці кратні – це одиниці, більші від основних одиниць у 10, 100, 1000 й більше разів. префікс позначення множник тера т 12 1000000000000 = 10 гіга г 9 1000000000 = 10 мега м 6 1000000 = 10 кіло к 3 1000 = 10
слайд 7частинні одиниці частинні – це одиниці, менші від основних у 10, 100, 1000 й більше разів. префікс позначення множник деци д -1 0,1=10 санти с -2 0,01 = 10 мілі м -3 0,001 = 10 мікро мк -6 0,000001 = 10
слайд 8вимірювальні прилади фізичні величини вимірюють за вимірювальних мір і приладів. більша частина приладів має шкалу, що задає певну міру для порівняння з вимірювальною величиною.
слайд 9межі вимірювання межі вимірювання – це найбільше та найменше значення фізичної величини, які можна виміряти певним приладом. межа вимірювання мірного циліндра – 250.
слайд 10ціна поділки ціна поділки – це значення вимірюваної величини між двома сусідніми позначками шкали. ціна поділки лінійки – 1 мм
слайд 11визначення ціни поділки щоб визначити ціну поділки потрібно: а) знайти два най-ближчі штрихи шкали, позначені цифрами; в) одержаний результат поділити на кількість поділок, що знаходяться між ними. 150 - = 50 100 50 10 = – ціна поділки 5 б) від більшого значення відняти менше; 10
слайд 12цікаво з давніх часів людям доводилось виміряти довжину, відраховувати час, знаходити масу тіл. в кожній країні було прийнято свої зручні одиниці виміру. використовувались, наприклад, такі одиниці: локоть – відстань від локтя до кінчиків пальців ( на русі) бочка – це сорок відер ( на русі) дюйм - ширина великого пальца ( в ії) фут – довжина ступні ( в ії).
слайд 13російські одиниці виміру міри довжини. пядь – 20 см вершок - 44.38 мм аршин - 0.71 м = 16 вершків = 28 дюймів сажень - 3 аршина = 2.13 м верста -1066.78 м = 500 сажень. міри маси. доля - 0.0444 г золотнік - 4.2656 г лот - 12.7969 г = 3 золотніка = 288 долей пуд - 16.38 кг = 1280 лотів
слайд 14ійські одиниці виміру міри довжини. лінія - 2.12 мм дюйм - 25.4 мм фут - 304.8 мм ярд - 0.9144 м миля - 1609 м міри маси. гран - 0.0648 г драхма - 1.77 г унція - 28.35 г фунт - 453.59 г стоун - 6.35 кг
слайд 15і який ріст дюймовочки? виразіть цю величину в одиницях сі. 2.«семь пядей во лбу! » — так говорили на русі, бажаючи похвалити розумну людину. яким повинно бути чоло, щоб вмістити сім ваших пядей? 3. «мал золотник, да дорог! ». обчисліть, скільком золотнікам дорівнює один пуд.
слайд 16ій експеримент 1.з крана капає вода. визначіть, користуючись лише підручними засобами, об’єм однієї краплини і час її падіння. 2. якої приблизно довжини буде павучок, якщо його збільшити в мільйон разів?
l=4 м R=ро*l/S
S=2 мм² R=0.4*4/2=0.8Ом
Ро=0.4 Ом*мм²/м
Найти :
R-?
ответ : 0.8 Ом
Дано : Решение:
U=9 В I=U/R
R= 0.8 Ом I=9/0.8=11.25 А
Найти :
I-?
ответ : 11.25 А