a ≈ 66.058 м/с²
α ≈ 0,243°
Объяснение:
φ(t) = 7t + 0.8t² - угол поворота маховика
D = 0.35 м - диаметр маховика
v₁ = 3 м/с - скорость точки обода маховика в момент t₁
a - ? - ускорение точки обода в момент t₁
α₁ - ? - угол между вектором ускорения точки и радиусом
------------------------------------------------------------------
Закон изменения угловой скорости маховика
ω(t) = φ'(t) = 7 + 1.6t
Закон изменения углового ускорения маховика
ε(t) = ω'(t) = 1.6 (рад/с²)
Угловое ускорение постоянно, следовательно вращение равноускоренное
Радиус маховика
R = 0.5 D = 0.5 · 0.35 = 0.175 (м)
Cкорость точки маховика
v(t) = ω(t) · R = 0.175 ω(t)
По условию в момент времени t₁
0.175 · ω(t₁) = 3.4
Угловая скорость в момент времени t₁
ω(t₁) = 3.4 : 0.175 ≈ 19.43 (рад/с)
Центростремительное ускорение точки в момент времени t₁
= ω²(t₁) · R = 19.43² · 0.175 ≈ 66.057 (м/с²)
Касательное ускорение точки \
= ε · R = 1.6 · 0.175 = 0.28 (м/с²)
Модуль полного ускорения точки
Угол α между вектором полного ускорения точки и радиусом
Від типу речовини.
Від площі перерізу S
Від довжини провідника l
Від температури
Объяснение:
Від типу речовини. У кожної речовини своя щільність кристалічних ґраток. величина взаємодії між частинками ґраток, степінь домішок. Характеристикою типу речовини вступає питомий опір матеріалу, з якого зроблений провідник.
Від площі перерізу S. Електронам провідності легше « протиснутися» між вузлами кристалічних ґраток при широкому перерізі провідника. Чим більша площа перерізу, тим більше можливостей найти «шпаринку» у міжвузольному Від довжини провідника l. На довгому шляху в довгому провідникові електрон повинен долати більше перешкод. Опір короткого провідника при інших однакових параметрах буде меншим.
Від температури. При збільшенні температури зростає тепловий рух частинок кристалічних ґраток і відповідно зростає опір провідника.
