1.Електричне поле— одна зі складових електромагнітного поля, що існує навколо тіл або частинок, що мають електричний заряд, а також у вільному вигляді при зміні магнітного поля (наприклад, в електромагнітних хвилях). Електричне поле може ігатися завдяки силовому впливу на заряджені тіла.
2.Джерелом електричного поля можуть бути, крім електричних зарядів, і змінні магнітні поля. 3. Незмінне в часі (статичне) електричне поле може бути створене тільки нерухомими зарядами. Таке поле називають електростатичним
3.Отже, відношення F/q0 є також сталим для кожної точки поля. ... Напруженістю електричного поля називають фізичну векторну величину , що є силовою характеристикою електричного поля в кожній його точці і чисельно дорівнює відношенню сили, з якою поле діє на точковий заряд, поміщений у цю точку, до значення цього заряду.
4.Тому відповідно до означення (1.1), поділивши вектор сили, що діє на будь-який із зарядів на його величину, отримаємо загальний вираз вектора напруженості поля точкового заряду: →E=q4πε0r3→r, де q — алгебраїчна величина заряду, що створює поле, →r — радіус-вектор точки, в якій визначається його напруженість
5.Принцип суперпозиції — допущення, згідно з яким результуючий ефект декількох незалежних впливів є сумою ефектів, викликаних кожним впливом окремо. Справедливий для систем або полів, які описуються лінійними рівняннями.
6.Лінії напруженості (силові лінії) електричного поля — неперервні лінії, дотичні до яких у кожній точці, через яку вони проходять, збігаються з вектором напруженості поля
7.Лінії напруженості не перетинаються, адже в кожній точці поля вектор Е має лише один напрям
Rд = Rн*(m-1)
где m – U/Uн
Rд = Rн*(U/Uн-1) = 100*(150/3-1) = 4900 Ом