Кут відхилення стрілки електромагнітного вимірювального приладу залежить від квадрата струму. Це говорить про те, що прилади електромагнітної системи можуть працювати в ланцюгах постійного і змінного струму. При протіканні по котушці змінного струму рухливий сердечник перемагнічується одночасно зі зміною напрямку магнітного поля, і напрямок крутного моменту не змінюється, тобто зміна знака струму не впливає на знак кута відхилення. Показання приладу в ланцюзі змінного струму пропорційно діючими значеннями вимірюваних величин.
Електромагнітні вимірювальні прилади прості по пристрою, дешеві, особливо щитові. Вони можуть безпосередньо вимірювати великі струми, так як котушки у них нерухомі і їх легко виготовити з проводів з великою площею перерізу. Промисловість виготовляє амперметри електромагнітної системи для безпосереднього включення на струми до 150 А. Електромагнітні вимірювальні прилади витримують не тільки короткочасні, але і тривалі перевантаження, якщо такі виникають в процесі вимірювання.
Объяснение:
1-д
2-в
1. Измерение сопротивления с амперметра и вольтметра основано на использовании закона Ома
I=U/R откуда R=U/I
Измерив значение тока и напряжения амперметром и вольтметром и подставив их в формулу получим значение R
2. Включение амперметра и вольтметра при измерениях в цепи с малым значением сопротивления следует выполнять так, что бы сопротивление амперметра не вносило погрешности в показания вольтметра. для чего последовательно с амперметром включают добавочный резистор Rд (см рисунок)
1. Надпись 210 кОм - 5% означает что фактическое сопротивление может отличаться от номинального 210 кОм на 5% в сторону уменьшения.
Находим 5% от 210 кОм = 210 кОм/100 *5=10,5 кОм
Вычитаем из номинального 210 кОм полученное значение 5%
R=210-10,5=199,5 кОм. - граница допуска.
Таким образом полученное при измерении сопротивление 204 кОм входит в границы допуска.
Дано:
t₁ = 87°C
t₂ = 1083°С
Q = 610 кДж = 610 000 Дж
c = 390 Дж/(кг·°С) - удельная теплоемкость меди
λ = 180 000 Дж/кг - удельная теплота плавления меди
m - ?
1)
Нагреваем медь до температуры плавления:
Q₁ = c·m·(t₂ - t₁) = 390·(1083-87)·m ≈ 388 000·m Дж
Плавим медь:
Q₂ = λ·m = 180 000 ·m Дж
Общее количество теплоты:
Q = Q₁+Q₂
610 000 = 388 000·m + 180 000 ·m
Отсюда:
m = 610 000 / (388 000 + 180 000) = 610 / (388+180) ≈ 1,07 кг