Щоб виміряти тривалість якоїсь події, в момент її початку натискують на головку секундоміра і приводять у рух механізм. По закінченню події знову натискують на головку. Стрілка секундоміра зупиняється. Відлік за хвилинною і секундною шкалами дає проміжок часу, за який відбулася подія. Ще раз натискують на головку, стрілки повертаються в початкове положення. Щоб краще розглянути стрілки і шкалу, діючий секундомір проектують на екран за до епідіаскопа.
Електричним демонстраційним секундоміром конструкції Б. С. Зворикіна вимірюють проміжки часу величиною 0,01 — 12,0 сек. з точністю до 0,01—0,015 сек. Основна частина приладу — електричний синхронний моторчик змінного струму напругою 12 v. На шкалі для довгої стрілки нанесено 100 поділок і для короткої — 12 поділок. Коротка стрілка на меншому циферблаті показує цілі секунди, довга — соті частки секунди. Стрілки установлюють на нуль, пускають і зупиняють механізм двома кнопками, розміщеними на корпусі. Для відліку часу в частках секунди використовують автоматичний пуск і зупинку.На бічній стінці секундомір має чотири клеми, якими з'єднується із знижувальним трансформатором на 12 в і приладом для автоматичного відліку часу.
3. Демонструють метроном — прилад для вимірювання невеликих проміжків часу (мал. 6). Ознайомлюють учнів з його будовою. Показують годинниковий механізм, який приводиться в дію спіральною пружиною.Повторюють дослід (п. 2), використовуючи електроконтактний демонстраційний 4 секундомір — датчик часу СЗД-1 (мал. 5). Він має той самий принцип дії. Ним вимірюють інтервали часу до 12 сек. Датчик часу має видержку від 0,25 до 11,75 сек. Секундомір вмикають в електричну сітку змінного струму напругою 220 або 127 v.
Сила Натяжения нити увеличится. Смотри почему. Так как тело движется равномерно, то ускорение равно нулю. Берем проекции сил. Для наглядности возьмем понятные углы. Так как нам их все равно уменьшать, то представим, что в первой серии Угол был 60, а во второй 30.
1 серия 2 серия
(y) N-mgcos60=0 (y) N-mgcos30=0
N=mg/2 N=mg√3/2
(x) ma=T-Fтр (x) ma=T-Fтр
0=T-μN 0=T-Fтр
0=T-μmg/2 0=T-μmg√3/2
T=μmg/2 T=μmg√3/2
Из этого мы видим, что Сила натяжения во второй серии больше, чем в первой)