Альфа частицы в опытах Резерфорда направлялись на лист тонкой металлической форльги. Большинство из них проходило сквозь фольгу образуя правлильный узор из светлых пятен, так проявлялось взаимодействие заряженных частиц с кристаллической структурой материала (металла).
ОДНАКО!
Небольшая часть частиц была отражена тонким листом фольги. Для ученых это был шок! Этого не должно было происходить, если основываться на модели атома Томпсона. Альфа частица обладает колосальной энергией и достаточно большой массой (для микромира). Резерфорд предположил что положительная частица на своем пути встречает также положительный заряд сосредоточенный в очень маленьком объеме пространства. В результате центрального удара альфа частица отлетает обратно.
Резерфорд предположил что положительно заряженное массивное тело, встреченное частицей на своем пути это центр - ядро атома металла, из которого и состоит фольга исследуемого образца.
Причиной отклонения небольшого числа альфа-частиц в опытах Резерфорда явилось их столкновение с ядрами атомов вещества.
Термодинамічний стан, стан, в якому знаходиться термодинамічна система ; Т. с. характеризується сукупністю макроскопічних параметрів, що визначають внутрішні властивості системи в даному стані і її взаємодію із зовнішніми тілами. Параметрами Т. с. є: температура, тиск, об'єм системи, електрична поляризація, намагніченість і т. д. Серед параметрів стану існує певна кількість не залежних параметрів (воно дорівнює числу термодинамічних мір свободи системи), останні параметри можуть бути виражені через незалежних. Так, в рівнянні стану ідеального газу pv = RT два параметри (наприклад, температура Т і об'єм V) є незалежними, третій параметр — тиск газу р — визначається через Т і V ( R— газова постійна ) . В термодинаміці розрізняють рівноважні стани (див. Рівновага термодинамічна ) і нерівноважні стани, які вивчає термодинаміка нерівноважних процесів .
q1 = q2 = 6 Кл.
k = 9*10^9 H*м²/Кл².
r = 0,12 м.
решение :
F = (k*q1*q2)/r²= kq²/r²;
F =9*10^9*(6*6)/0,12² =22500*10^9 H.