М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
ParkTaehyung
ParkTaehyung
08.09.2022 06:37 •  Физика

4. к находящемуся на столе бруску приложена сила, модуль которой 10 н. чему равен угол между этой силой и перемещением бруска, если при перемещении бруска по столу на 60 см эта сила совершила работу: а) 3 дж; б) –3 дж; в) –3 дж; г) –6 дж? сделайте пояснительные чертежи.

👇
Ответ:
nosok666
nosok666
08.09.2022
А=F*S      A=10*0.6=6 Дж    A=FScosα  cosα=A/FS
1) A=3 Дж      cosα=3/6=0.5   α=60
2) A=-3 Дж     cosα=-3/6=-0,5  α=120
3)А=-6 Дж      cosα=-6/6=-1      α=180 
4,8(42 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
snoopfray
snoopfray
08.09.2022

По закону Фарадея кількість речовини, відкладеної на катоді (або аноді), пропорційна кількості електричного заряду, що пройшов через розчин.

Напишемо формулу:

m = Q * M / F,

де:

m - маса речовини, що виділилася на електроді;

Q - електричний заряд, що пройшов через розчин;

M - молярна маса речовини;

F - фарад (заряд одного моля електронів).

Знайдемо спочатку кількість електричного заряду, що пройшов через розчин:

Q = I * t,

де I - сила струму;

t - час електролізу.

Підставляємо дані:

Q = I * t = unknown * 7 хв = 420 unknown.

Тепер знаходимо масу міді:

m = Q * M / F = 420 * 63.5 / 96500 = 0.0275 г.

Отже, сила струму була:

I = Q / t = 420 unknown / 7 хв = 60 unknown / хв.

4,6(17 оценок)
Ответ:
Полинаed
Полинаed
08.09.2022
Для перевірки міцності сталевої підкранової балки безконсольного козлового крану, спочатку необхідно визначити згинаючий момент у найбільш навантаженій секції балки, а потім порівняти його з допустимим значенням напруги згину.

1. Визначення згинаючого моменту:
Згинаючий момент (M) визначається як добуток ваги вантажу (G) на відстань (a) від лівої опори балки:

M = G * a.

У даному випадку, вага вантажу G = 6,0 кН, а відстань a = 2,0 м.

M = 6,0 кН * 2,0 м = 12,0 кН·м.

2. Порівняння згинаючого моменту з допустимим значенням напруги згину:
Для двотавра № 12 допустима напруга згину [о] = 160 МПа = 160 Н/мм² = 160 Н/мм² * 10^6 = 160 кН/м².

Напруга згину (σ) визначається як відношення згинаючого моменту до моменту опори (W), поділеного на момент інерції (I) січення балки:

σ = M * y / (W * I),

де y - відстань від нейтральної осі балки до зовнішньої крайньої вологої, а I - момент інерції січення балки.

Враховуючи, що опори підкранової балки є шарнірними, а розрахункова схема вважається з односторонньою опорою, момент опори (W) в розрахунку буде дорівнювати половині згинаючого моменту:

W = M / 2 = 12,0 кН·м / 2 = 6,0 кН·м.

Тепер ми можемо обчислити напругу згину:

σ = M * y / (W * I).

Залежно від форми профілю балки двотавра № 12, момент інерції (I) можна знайти у відповідних таблицях для профілів
4,4(3 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Физика
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ