1. Масштаб це відношення розмірів об'єктів на карті до дійсного розміру цих об'єктів.
В даному випадку у тебе на мапі намальовано озеро діаметром 16 мм, а також відомий дійсний периметр озера, який дорівнює 251 км.
Отже нам лише треба дізнатися периметр озера на карті і порівняти його з дійсним периметром.
Озеро круглої форми, а як відомо периметр кола - це його довжина.
Довжина кола знаходиться за формулою d * π, де d - діаметр, а π - константа, що приблизно дорівнює 3.14.
16 мм · 3.14 = 50.24 (мм);
Тепер дізнаємося, у скільки разів більше дійсний периметр, для цього треба дізнатися, скільки міліметром в 251 км. В одному кілометрі 1000 метрів, в одному метрі 100 сантиметрів, в одному сантиметрі 10 міліметрів, отже:
251 км = (251 · 1000 · 100 · 10) мм = 251 000 000 мм;
Тепер ділимо:
251 000 000 ÷ 50.24 ≈ 5 000 000.
Отже, співвідношення розмірів зображених на карті і дійсних розмірів 1:5000000.
2. Відлік довготи йде на захід і схід від нульового (початкового) меридіана. Отже, довгота буває західною (зх. д.) і східною (сх. д.); вимірюють у градусах від 0° до 180°.
Місцевий час — це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця.
Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що розташована на її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля повертається на 15°:
360°: 24 год = 15°.
На 1° Земля повертається за 4 хв (60 хв: 15° = 4 хв).
Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°, відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим більша різниця місцевого часу між ними.
Вирахуємо різницю у часі:
15 год 20 хв - 12 год = 3 год 20 хв.
3 год 20 хв = (60 хв * 3) + 20 хв = 200 хв.
Ми знаємо, що 4 хв = 1° за довготою, скористаємось цим:
200 хв ÷ 4 = 50°.
За умовою маємо, що довгота Києва, місцевий час у якому дорівнює 12 год, дорівнює 31 сх. д. (східна довгота), у пункті, довготу якого ми шукаємо на 3 год 20 хв пізніше, у такому разі ми маємо рухатись далі по східній довготі відносно нульового мерідіану, тож додаємо:
Первооткрыватели Сибири. К Российскому государству присоединились земли западной и юго-западной Сибири, принося ему несметные богатства. Потом Семен Дежнев исследовал северо-восточную часть Сибири. А знаете, как оценило заслуги С. Дежнева Российское правительство? - Выплатило ему жалование за 19 лет и присвоило звание атамана. И только через 81 год на карте России появилось изображение северо-востока Сибири. Крайнюю северо-восточную оконечность Азии, которую Дежнев назвал «большим каменным носом» - теперешнее название Мыс Дежнева. Так увековечена память этого мужественного человека, который исследовал и присоединил к России к России северо-восток Сибири.
Швейцарское сельское хозяйство — одно из самых субсидируемых в мире[10]. По данным Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР), Швейцария субсидирует более чем 70 % своего сельского хозяйства по сравнению с 35 % в ЕС. В соответствии с Сельскохозяйственной программой, принятой парламентом страны в 2007 году, размер субсидий сельскому хозяйству увеличивается на 63 млн до 14,092 млрд швейцарских франков. Кроме этого сельское хозяйство Швейцарии защищено системой протекционистских барьеров.
Відповіді:
1) 1:5000000;
2) 81° сх. д.
Пояснення:
1. Масштаб це відношення розмірів об'єктів на карті до дійсного розміру цих об'єктів.
В даному випадку у тебе на мапі намальовано озеро діаметром 16 мм, а також відомий дійсний периметр озера, який дорівнює 251 км.
Отже нам лише треба дізнатися периметр озера на карті і порівняти його з дійсним периметром.
Озеро круглої форми, а як відомо периметр кола - це його довжина.
Довжина кола знаходиться за формулою d * π, де d - діаметр, а π - константа, що приблизно дорівнює 3.14.
16 мм · 3.14 = 50.24 (мм);
Тепер дізнаємося, у скільки разів більше дійсний периметр, для цього треба дізнатися, скільки міліметром в 251 км. В одному кілометрі 1000 метрів, в одному метрі 100 сантиметрів, в одному сантиметрі 10 міліметрів, отже:
251 км = (251 · 1000 · 100 · 10) мм = 251 000 000 мм;
Тепер ділимо:
251 000 000 ÷ 50.24 ≈ 5 000 000.
Отже, співвідношення розмірів зображених на карті і дійсних розмірів 1:5000000.
2. Відлік довготи йде на захід і схід від нульового (початкового) меридіана. Отже, довгота буває західною (зх. д.) і східною (сх. д.); вимірюють у градусах від 0° до 180°.
Місцевий час — це час меридіана даного місця, що визначається положенням Сонця.
Земля робить повний оберт навколо своєї осі за 24 години, тобто будь-яка точка, що розташована на її поверхні, проходить коло довжиною 360°. Отже, за годину Земля повертається на 15°:
360°: 24 год = 15°.
На 1° Земля повертається за 4 хв (60 хв: 15° = 4 хв).
Тому місцевий час двох пунктів, відстань між якими за довготою становить 1°, відрізняється на 4 хвилини. Отже, чим більша відстань по довготі між пунктами, тим більша різниця місцевого часу між ними.
Вирахуємо різницю у часі:
15 год 20 хв - 12 год = 3 год 20 хв.
3 год 20 хв = (60 хв * 3) + 20 хв = 200 хв.
Ми знаємо, що 4 хв = 1° за довготою, скористаємось цим:
200 хв ÷ 4 = 50°.
За умовою маємо, що довгота Києва, місцевий час у якому дорівнює 12 год, дорівнює 31 сх. д. (східна довгота), у пункті, довготу якого ми шукаємо на 3 год 20 хв пізніше, у такому разі ми маємо рухатись далі по східній довготі відносно нульового мерідіану, тож додаємо:
31° + 50° = 81° (сх. д.)