название моря
показатели белое море азовское море
1. к бассейну, какого океана относится? северного ледовитого атлантического
2. площадь моря в кв. км. 90 тыс. 39 тыс.
3. положение моря относительно океана. внутреннее внутреннее
4. береговая линия (изрезанность, наличие заливов). береговая линия сильно изрезана.
мезенская губа,
двинская губа,
онежская губа,
кандалакшский залив.
береговая линия сильно изрезана.
залив сиваш,
таганрогский залив.
5. глубина моря:
а) средняя в (м);
60 7
б) максимальная в (м). 340 15
6. солёность в (0/00)
(создание проблемной ситуации)
см. ниже.
20 - 30 11 - 12
7. температура воды, 0 с;
а) зимы;
- 1,6 0
б) лета. 6 - 15 23
8. биологические ресурсы. белуха, гренландский тюлень. треска, корюшка, сельдь, сёмга.
морской гребешок, мидии.
морские звёзды, губки.
ламинария.
азовская перкарина, судак, ёрш, лещ, сельдь. корнерот (медуза), крабик брахинотус, полихета нереис. водоросль энтероморфа.
9. экологические проблемы. уменьшение видового разнообразия, истребление тюленей, загрязнение нефтепродуктами и тяжёлыми металлами. уменьшение видового разнообразия, повышение солёности, загрязнение нефтепродуктами и удобрениями.
Згідно з віруваннями різних народів дощ посилають божества дощу (наприклад, для того, щоб вродив врожай). У слов'ян таким богом був Перун, у римській міфології - це Юпітер, у греків - Зевс, у ведичній культурі - Індра. Слід зазначити, що у монотеїстичних релігіях, де поклоняються Верховному Богу над іншими підпорядкованими богами, немає потреби поклонятися богові дощу окремо. Якщо людина поклоняється Верховному Богу, то бог дощу, будучи Його слугою, буде також вдоволений і пошле дощі.
Характеристики[ред. • ред. код]Рідкі опади з меншим діаметром крапель називаються мрякою. Краплі з діаметром понад 7 мм, розбиваються при випаданні на менші краплі. Інтенсивність дощу коливається від 0.25 мм/год (мжа) до 100 мм/год (злива). Дощ силою 28 мм/год, що випадає на площі 1 га д,огає потужності 7,5 кВт.[1]
Поверхневі потоки, що утворюються під час дощу, спричиняють значну ерозію корінних порід, особливо у гірській місцевості.
Тривала відсутність дощу призводить до посухи. У багатьох культурах виконується спеціальний обряд викликання дощу, що виконується під час посухи з метою виклику дощу.
Механізм утворення[ред. • ред. код]Дощ випадає, як правило, зі змішаних хмар (переважно шарувато-дощових та високошаруватих), що містять за температури нижче 0 °C переохолоджені краплини і льодяні кристали. Пружність насичення водяної пари над краплями більша, ніж над крижаними кристалами за тієї ж температури, тому хмара, навіть ненасичена водяною парою по відношенню до крапель води, буде перенасичена по відношенню до кристалів. Це призводить до зростання кристалів за одночасного випаровуваннія крапель. Збільшуючись і обтяжуючись, кристали випадають з хмари, приморожуючи до себе при цьому переохолоджені краплини. Входячи у нижню частину хмари або в шари під нею з температурою понад 0 °C вони тануть,, перетворюючись на дощові краплини. Менша роль в утворенні дощу належить злиттю хмарних крапель між собою.
Утворення кристалів льоду звичайно відбувається на ядрах кристалізації — аерозольних часточках, присутніх у атмосфері. За високої концентрації аерозолів утворення дощових краплин відбувається швидше. З цієї причини над великими містами частіше, ніж на селі випадають слабкі дощі.[2] Розпилюючи у хмарі реагенти, можна викликати штучний дощ, однак кількість штучних опадів буде невеликою. В природніх умовах дощові хмари утворюються на потоках теплого вологого повітря, які багаторазово відновлюють вміст вологи у хмарі під час дощу.
Якщо сонце освітлює дощові краплини, що летять, то за певних умов можна гати веселку.
Умови утворення[ред. • ред. код]
В первую очередь - осадки; таяние снега, подземные воды и таяние ледников, также существует смешанное (тут понятно)
Объяснение: