Объяснение:
Марс-это спутник, кратко,чотко
Объяснение:
Главное отличие в их расположении и функции: материковая земная кора несёт на себе сушу, океаническая - воду. Из этого различая вытекают другие:
Материковая кора толще океанической. Толщина первой - от 25 до 75 км (в горах), второй - всего 3-10 км. Поэтому, не смотря на то, что океаническая кора оказывается большей по площади, материковая выигрывает у неё по общему объёму.
Материковая кора состоит из базальтового, гранитного и осадочного слоёв, океаническая - только из базальтного и осадочного.
Океаническая кора более подвижная и может наслаиваться на материковую.
Материковая кора старше. Её возраст около 4 млрд лет, у океанической - "всего" 200 млн лет.
18. Угловые величины в градусной мере, определяющие положение точки относительно экватора и начального меридиана.
Б) географические координаты
19. К какому виду относятся карты масштаб которой 1: 25000?
В) крупномасштабных
20. Начальный (нулевой) меридиан проведения через город
А) Лондон
22. Прямоугольные координаты измеряют в
Б) в метрах, километрах
23. Совокупность различных карт, собранных в определенном порядке в одну книгу - это ...
Б) географический атлас
25. На какие два полушария экватор делит Землю?
Г) на северную и южную.
26. Укажите действительный азимут объекта, который находится на юго-востоке:
Б) 135°
29. Географическая карта - это ...
А) уменьшенное обобщенное изображение Земли и ее частей, выполненное с условных знаков и математических законов.
35. По масштабу топографические карты есть ...
В) крупномасштабными
36. Географическая долгота измеряется ...
А) от 0° до 180°
Навколо планети Марс обертаються два природні супутники — Фобос і Деймос. Після відкриття Галілеєм у 1610 році 4 супутників Юпітера астрономи вважали, що кількість супутників зростає вдвічі при переході до більш далекої планети Сонячноі системи. Оскільки у Землі був відомий один супутник — Місяць, а у Юпітера — 4, вважалося, що у Марса повинно бути 2 супутники. Про це написав Джонатан Свіфт у повісті «Подорож Гулівера на летючий острів Лапута». Дивним чином ця безпідставна з наукової точки зору гіпотеза справдилася.
Супутники Марса були відкриті в 1877 році американським астрономом Асафом Голлом, і названі на честь давньогрецьких міфологічних богів Фобоса та Деймоса
Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди повернуті до планети однією й тією ж стороною. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс. Деймос, навпаки, віддаляється від Марса. Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах розшифрувати анаграму Галілея про кільця Сатурна («Найвищу планету потрійною гаю») Кеплер вирішив, що Галілей виявив супутники Марса. 1643 року монах-капуцин Антон Марія Ширл стверджував, що бачив «марсіанські місяці». 1727 Джонатан Свіфт у «Мандрах Гуллівера» описав два маленьких супутники Марса, які були відомі астрономам острова Лапута. Вони оберталися навколо Марса за 10 і 21,5 годин. Про ці ж супутники 1750 року згадав Вольтер у романі «Мікромегас». 10 липня 1744 року німецький капітан Кіндерман повідомив, що обчислив орбітальний період марсіанського супутника, котрий дорівнював 59 годинам 50 хвилинам і 6 секундам. 1877 року американській астроном Асаф Холл, працюючи у військово-морський обсерваторії США з найбільшим у країні 26-дюймовим рефрактором Кларка, нарешті знайшов Фобос та Деймос, два маленьких супутники Марса. Їх орбітальні періоди виявились близькими до періодів, які запропонував Свіфт на 150 років раніше.
Объяснение:
перекладеш в перекладачі