Объяснение:
Современная политика в Германии
Германия является членом ЕС, НАТО, входит в число стран «Большой Восьмерки». Несмотря на то, что Германия выступала агрессором в нескольких мировых войнах, современная политика Германии изменилась настолько, что сейчас эта страна представляет собой мирное, интенсивно развивающееся демократическое государство. Основными направлениями германской внешней политики является дальнейшее развитие ЕС, НАТО, формирование общей внешней политики, направленной на безопасность, недопущение конфликтов внутри данных организаций. Германия стремится обеспечить партнерские отношения со странами Средиземноморья, Ближнего Востока, СНГ, заботится об укреплении и уважении прав человека, обеспечении устойчивого равновесия в мире, предупреждении глобальных катастроф, вооруженных конфликтов.
В стране созданы благоприятные условия для социальной поддержки населения, функционируют фонды, куда поступают отчисления из заработной платы, которыми управляют работодатели и рабочие по принципу равноправия. Из этих фондов выплачиваются пособия, дифференцирующиеся по видам трудовой деятельности. К малоимущим слоям населения и лицам, имеющим особые заслуги перед Германией, применяется принцип перераспределения, вне зависимости от того, сколько взносов сделал этот человек в пользу государства. По принципу вс социальную получает каждый в необходимом ему объеме. Обязательное страхование в стране финансируется за счет государственного бюджета.
Уровень жизни в стране значительно выше, чем во многих странах, граждане Германии имеют высокую степень социальной защищенности. Каждый из них имеет медицинскую страховку, включающую относительно недорогое медицинское обслуживание, право на приобретение аптечных лекарственных препаратов с большой скидкой. Безработные в этой стране получают социальную Максимальный доход жителя Германии неограничен, минимальный состоит из медицинской страховки, стоимости жилья, строго определенной суммы на проживание.
Современная экономика в Германии
Эта страна – высокоразвитая индустриальная держава. Основными отраслями промышленности Германии является металлургия, автомобилестроение, станкостроение, судостроение, приборостроение, электроника. Высокоразвита в ФРГ химическая, авиационно-космическая, деревообрабатывающая, пищевая, легкая промышленность. Не утратили своего значения традиционные промыслы – производство игрушек, фарфора, музыкальных инструментов. Страна экспортирует специализированное оборудование и машины, транспортные средства, продукцию, выпускаемую химическими концернами. Импортирует Германия различные источники энергии, цветной и черный металл, специализированное оборудование, транспортные средства, продукты химической промышленности.
В Германии высоко развито сельское хозяйство, оно построено по принципу фермерства. Площадь сельскохозяйственных угодий занимает около 36 млн. га, это почти половина территории страны. Основными отраслями сельского хозяйства являются молочное животноводство и свиноводство. Выращиваются различные зерновые культуры, овощи, сахарная свекла, фрукты, в южных районах страны разводят виноград.
За походженням гірські породи поділяються на три великі групи: магматичні, осадові та метаморфічні.
Магматичні гірські породи утворились внаслідок затвердіння речовини верхньої мантії Землі, природного силікатного розплаву — магми, яка піднімаючись уверх при геотектонічних процесах, охолоджувалась та тверднула. До них належать такі гірські породи:
інтрузивні (глибинні) — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок кристалізації магми в глибинах земної кори. Формуються в умовах повільного охолодження магми під високим тиском і за активної участі легких компонентів. Мають повнокристалічну структуру, текстура порід звичайно масивна;
гіпабісальні — загальна назва магматичних гірських порід, що утворилися на невеликих глибинах в товщі земної кори. За умовами залягання, складом і структурами гіпабісальні гірські породи займають проміжне положення між глибинними (абісальними) і ефузивними гірськими породами;
ефузивні (виливні) — магматичні гірські породи, що утворилися внаслідок застигання вулканічної лави на земній поверхні. Поширені на території України. Структура — порфірова, текстура — пориста, пузириста;
пірокластичні — уламкові гірські породи, що складаються переважно з вулканічних матеріалів.
Осадові гірські породи утворились з продуктів руйнування будь-яких гірських порід, які випали в осад на поверхні землі або на дні водоймищ без участі або за до живих організмів і поділяються на:
теригенні (уламкові) — вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи. Розрізняють такі їх різновиди:
алювіальні — незцементовані відклади постійних водних потоків (річок, струмків), що складаються з уламків різного ступеня обкатаності і розмірів (валуни, галька, гравій, пісок, суглинок, глина);
пролювіальні — відклади, що нагромаджуються біля підніжжя гір внаслідок змивання зі схилів продуктів вивітрювання;
делювіальні — продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), наноси, що утворюються біля підніжжя та на нижніх частинах схилів висот внаслідок змивання зруйнованих гірських порід з верхніх частин цих схилів дощовими потоками і талими сніговими водами, а також під впливом сили тяжіння, морозного зсуву та текучості ґрунту (соліфлюкція);
елювіальні — це продукти вивітрювання гірських порід, що не переносяться агентом вивітрювання, а залишаються на місці утворення і зберігають якості материнської породи, утворюючи так звану кору вивітрювання;
гляціальні — геологічні відклади, утворення яких генетично пов'язане із сучасними або стародавніми гірськими льодовиками й материковими покривами;
органогенні (біогенні) — осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють:
фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.);
зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити);
змішаного походження (трепели й опоки);
хемогенні — група гірських порід, що утворилися шляхом хімічного осадонакопичення з вод або розчинів без участі біологічних процесів. У їхньому утворенні значну роль грає процес випаровування, тому хемогенні пород також називають евапоритами. Хемогенні породи поділяються на сульфатні та галоїдні породи. Найпоширенішими є сульфатні породи — це ангідрити і гіпс. Група галоїдних порід представлена кам'яною сіллю (галітом) й калійними солями (карналітом та сильвінітом). Залежно від місця виникнення, а також походження вод і розчинів хемогенні гірські породи можуть бути:
осадовими;
гідротермально-осадовими;
гідротермальними;
техногенні.