Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.
На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).
Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.
На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки.
Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.
Объяснение:
Під впливом господарської діяльності людини змінюються природні ландшафти України. Для збереження унікальних і типових ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, всього генофонду рослинності й тваринного світу для наступних поколінь в країні створено заповідні території в різних природних зонах. Природа - це національний скарб, і його потрібно ретельно охороняти й раціонально використовувати. З цією метою в 1992 р. Верховною Радою України прийнято закон «Про природно-заповідний фонд України». Додатковий матерiал[1] Заповідник Асканія-Нова називають перлиною півдня України. Це єдиний у Європі масив заповідного ковилового степу. Тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней Пржевальського, зебр,антилироп,оленів,яків та зубробізонів. Вчені Асканії-Нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. Саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. Загалом у Асканії-Новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.
У заповіднику створено й чудовий дендропарк. Незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. Під прикриттям дібров і хвойних порід розкривають своï ніжні квіти конвалії, галявини вкриті ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. Скрізь великими куртинами розкидані різноколiрнi бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав'янистих і чагарникових квіткових рослин.