Африка — материк, другий за величиною після Євразії. Площа — 29,2 млн км2 (з островами 30,3 млн км2), що становить майже 1/5 частину всієї суші земної кулі. Довжина від північного мису Ель-Аб'яд (Рас-Енгела) до південного мису Голковий майже 8000 км, ширина між мисами Альмаді і Хафун 7500 км. На заході омивається Атлантичним океаном, на півночі — Середземним морем, на північному сході — Червоним морем, зі сходу — Індійським океаном. Береги порізані слабо; найбільш велика затока — Гвінейська, найбільший півострів — Сомалі. У геологічному відношенні переважно платформа з докембрійською кристалічною основою, перекритою більш молодими осадочними породами. Складчасті гори розташовуються лише на північному заході (Атлас) і на півдні (Капські гори). Середня висота над рівнем моря — 750 м. У рельєфі переважають високі складчасті рівнини, плато і плоскогір'я; у внутрішніх районах — великі тектонічні западини (Калахарі в Південній Африці, Конго в Центральній Африці тощо). Від Червоного моря і до р. Замбезі Африка роздроблена найбільшою у світі системою скидних западин, частково зайнятих озерами (Танганьїка, Ньяса та інші). По краях западин розташовані вулкани Кіліманджаро (5895 м, найвища точка Африки), Кенія тощо. Корисні копалини світового значення: алмази (Південна і Західна Африка), золото, уран (Південна Африка), руди заліза, алюмінію (Західна Африка), міді, кобальту, берилу, літію (переважно у Південній Африці), фосфорити, нафта, природний газ (Північна і Західна Африка). В Африці на півночі і півдні від зони екваторіального клімату знаходяться зони субекваторіального, тропічного і субтропічного клімату. Середньомісячні Температури літа бл. 25—30 °С. Взимку також переважають високі плюсові температури (10—25 °С), але в горах бувають температури нижчі від 0 °С; у горах Атласу щорічно випадає сніг. Найбільша кількість опадів в екваторіальній зоні (в середньому 1500—2000 мм на рік), на узбережжі Гвінейської затоки (до 3000—4000 мм). На півночі та півдні від екватора опади убувають (100 мм і менше в пустелях). Основний стік направлений в Атлантичний океан: pp. Ніл (найдовша в Африці), Конго (Заїр), Нігер, Сенегал, Гамбія, Оранжева; велика річка басейну Індійського океану — Замбезі. Бл. 1/3 Африки — область внутрішнього стоку переважно тимчасових водотоків. Найбільші озера — Вікторія, Танганьїка, Ньяса (Малаві)
Христофор Колумб Америкаға барлығы 4 рет саяхат жасайды. Ең алғашқы экспедициясына 1492-93 жж. аралығында 3 кеме (Санта-Мария, Пинта және Нинья), 90 адаммен Палос аймағынан Атлант мұхиты арқылы шығады да, 1493 ж. Испанияға қайта оралады. Екінші экспедиясына 1493-96 жж. аралығында 1500 адаммен Кадистан жолға шығады. 1493 ж. 3 қарашада Доминика, Гваделупа, Антигуа мен Виргин аралдарын, 19 қарашада Пуэрто-Рико, 5 мамырда Ямайка елдерін ашқан. 1496 ж. 31 шілдеде Испанияға оралады. Ал үшінші экспедициясында олар 1498-1500 жж. аралығында 300 адаммен мамыр айының соңында Тринидад, 1-тамызда Оңтүстік Америка жағалауын, 15 тамызда Маргарита аралдарын ашты. 4-ші экспедиясы барысында 1502-1504 жж. Америка материгін ашты. Осылайша Христофор Колумбтың саяхаты тарихтың «Ұлы географиялық ашылулар» кезеңінде өз орнын алды. Қазіргі уақытта Христофор Колумбтың атымен Колумбс қаласы (АҚШ), Колумбия елі (Оңтүстік Америка ) және Колумбия өзені (Солтүстік Америка) аталады.
