ответ: Площа пустелі Сахара за сторіччя збільшилася на одну Україну
2 квітня 2018
наука
планета
share
share
share
share
З 1920 року пустеля Сахара стала приблизно на 10% більшою – нове дослідження дозволяє припустити, що кордони інших пустель також могли розширитися за останнє сторіччя.
щодо зміни розмірів Сахари ведуться лише останні 17 років і не дозволяють відстежити більш глобальні тенденції. У той же час масштабні кліматичні зміни, які з початку XX століття гаються на нашій планеті, зазвичай призводять до того, що вологі регіони стають ще більш вологими, а посушливі – посушливішими.
Традиційно пустелею вважається місце, де за рік випадає менше ніж 100 мл опадів в рік. Щоб зрозуміти, як змінювалася Сахара з початку XX століття, Наталі Томас і Сумант Нігам проаналізували дані про атмосферні опади в Африці з 1920 по 2013 рік, а також те, як змінювалася температура повітря біля поверхні за 1850-2015 рік.
З’ясувалося, що в період з 1910 по 2013 рік середній розмір території Сахари збільшився приблизно на 700 тис. км² або на 10%. Це на 100 тис. км² більше, ніж площа України. Оцінка ґрунтувалася на даних про опади. Аналіз інформації іншим методом показав, що найбільш помітні зміни гаються взимку – в цю пору року середнє значення досягало 2 246 000 км² (16%), а найменш помітні – влітку, 876 км² або 11%.
За словами вчених, найбільше на розширення меж пустелі вплинули природні кліматичні цикли Землі. Дослідники не виключають, що свій внесок роблять і зміни клімату через дії людини, однак для остаточних висновків потрібн що охоплюють більш довгий період. Попри те, що отримані результати відносяться тільки до Сахари, вони також можуть бути потенційно застосовані й до інших пустель.
Объяснение:
Напомню о существовании понятия «географической оболочки» в которую входит нижняя часть атмосферы, верхняя часть литосферы и полностью гидросфера и биосфера. Соответственно все эти оболочки проникают друг в друга и взаимодействуют между собой.
Как же биосфера влияет на атмосферу, гидросферу и литосферу? Ниже ряд примеров:
- На атмосферу: живые организмы (люди, животные и пр.) вдыхают кислород и выдыхают углекислый газ, также он в огромных количествах выделяется в связи с производственной деятельностью человека, а растения поглощают из атмосферы углекислый газ и выделяют кислород, без достаточного количества которого дышать было бы невозможно - таким образом регулируется содержание нужных газов в атмосфере (причина, по которой человечество и обеспокоено вырубкой лесов).
- На гидросферу: организмы, живущие в воде, забирают (поглощают) из неё некоторые химические вещества, например, кальций для построения скелетов и раковин, а погибая, они пополняют породы дна. Так регулируется химический солевой состав воды и образуются некоторые полезные ископаемые.
- На литосферу: горные породы литосферы, разрушаясь, разрыхляясь, дают возможность произрастать на них растениям, обитать животным. Отмирая, живые организмы образуют перегной (гумус), который смешиваясь с рыхлыми горными породами, образует плодородную почву. Также ряд полезных ископаемых являются результатом жизнедеятельности или производными живых организмов, например, торф и нефть.