Сільське господарство США є багатогалузевим. Важливу роль відіграють і землеробство, і тваринництво. Орні землі становлять 180 млн гектарів (це більше, ніж в усій Латинській Америці), природних пасовищ - майже 220 млн гектарів. Понад 18 млн гектарів земель у посушливій західній частині країни штучно зрошується.
У землеробстві головними є кормові культури: кукурудза, сорго, ячмінь, сіянії трави. Так званий кукурудзяний пояс знаходиться на Центральних рівнинах. Тут щороку вирощують 200-230 млн тонн кукурудзи, або 2/5 її світового збору. Пшениці як продовольчого зерна одержують 60-80 млн тонн, її посіви зосереджені в преріях, у так званому пшеничному поясі, який простягнувся від Канади до Техасу.: «кукурудзяний", і «пшеничний» пояси належать до найбільш відомих зернових районів світу, їх освоєння є легендарною сторінкою американської історії. Природні] умови мало впливають на валові збори зерна і посівні площі. Проте розміри їх коливаються з року в рік у зв'язку з кон'юнктурою на внутрішньому і особливо світовому ринках. З олійних культур поширені соя, арахіс і, останнім часом, соняшник. До Другої світової війни США були головним імпортером олії, тепер завдяки сої вени стали її головним експортером. У північних штатах вирощують цукрові буряки,, в дельті Міссісіпі, у Флориді та Гаванських островах - цукрову тростину. Збір картоплі порівняно незначний, оскільки, як і хліба, її споживають у країні мало. Збір та різноманіття овочів і фруктів у країні чи не найбільші у світі, їх споживають багато, протягом усього року у свіжому вигляді. Значна їх частина іде на переробку особливо на виготовлення соків. Колись овочі й фрукти вирощували на кожній фермі, тепер тільки в спеціалізованих районах. Це узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида та Каліфорнія. Овочі й фрукти для власного споживання, як і інші продовольчі товари, фермери купують у магазинах.
Город Тула расположен в пределах Среднерусской возвышенности, поверхность которой представляет полого-волнистую аккумулятивную равнину, расчленённую негустой, но хорошо разработанной речной и овражно-балочной сетью. Возвышенность имеет оглаженные, мягкие формы рельефа, глубоко врезанные речные долины и обширные полого-выпуклые и слабо холмистые водоразделы.
Широко распространён балочный рельеф. Балки имеют выпуклые склоны с крутизною, редко превышающей 8—10°. Относительная глубина балок от 5—6 м до 10—15 м.[13]
Овраги характеризуются крутыми незадернованными склонами с резко выраженной бровкой. Величина прироста оврагов достигает 0,5—2,0 м в год. Наиболее распространены донные овраги глубиной 1,0—1,5 м и шириной 3—5 м.
1) о. Медвежий
2) о. Врангеля
3) Нижнеянск
У меня вышло так.