Природні зони Євразії
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
Лісостеп і степ
У лісостепу острівці лісів на сірих лісових ґрунтах чергуються зі степовими ділянками. У степах переважає трав'яниста рослинність. У трав'янистому Природні зони Євразії
Оскільки Євразія лежить в усіх кліматичних поясах північної півкулі, тут представлені всі природні зони земної кулі.
Арктичні пустелі, тундра і лісотундра
Зони арктичних пустель, тундри і лісотундри тягнуться вузькою суцільною смугою через весь материк. Клімат арктичних пустель дуже суворий. Рослинність дуже бідна. Великі ділянки не мають рослинного покриву. Тут зустрічаються песець, білий ведмідь, північний олень; влітку прилітає багато водоплавних птахів, що селяться на високих скелястих берегах, утворюючи пташині базари. У тундрі опадів випадає мало, температури низькі, характерна багаторічна мерзлота, що сприяє формуванню боліт.
Тайга
Багато тут торф’яних і осокових боліт. У європейській тайзі переважають сосна і ялина. До них домішуються дрібнолисті породи — береза, осика, горобина. Південніше 60° пн. ш. у лісах з’являються широколистяні породи — клен, ясен, дуб. В азіатській тайзі ростуть ялиця, сибірська сосна чи кедр, а також модрина — єдине хвойне дерево, що скидає свою хвою на зиму.
Тваринний світ хвойних лісів дуже багатий. Тут живуть лось, білка, заєць-біляк, лісовий лемінг; з хижаків широко поширені вовк, лисиця, рись, лісова куниця, тхір, ласка, бурий ведмідь. У водоймах водиться видра. Серед птахів найбільш численні клести, дятли, біла куріпка, глухарі, тетерева, рябчики, сови.
Мішані ліси
Основна частина мішаних лісів у Європі знаходиться на Східноєвропейській рівнині і поступово зникає в західному напрямку. У цих лісах поряд із хвойними і дрібнолистими породами ростуть широколистяні. Тут уже є рясний трав’яний покрив на дерново-підзолистих ґрунтах, менше поширені болота. В Азії також є зона мішаних лісів, але вона з’являється тільки в притихоокеанському секторі помірного поясу, де ліси ростуть в умовах мусонного клімату, а їхній склад різноманітніший.
Для західних, приатлантичних широколистяних лісів характерні бук і дуб. З просуванням на схід і зменшенням кількості опадів букові ліси змінюються більш світлими дубовими. У широколистяних лісах ростуть граб, липа, клен. Крім тварин, що живуть у тайзі, тут є кабан, козуля, олень. У Карпатах і Альпах зустрічається бурий ведмідь.
48 сш 108 вд – г. Улан-Батор (Монголия, Евразия)
53 сш 6 зд – г. Дублин (Ирландия, Евразия)
38 сш 24 вд – г. Афины (Греция, Евразия)
47 сш 29 вд – г. Кишинев (Молдавия, Евразия)
34 сш 69 вд – г. Кабул (Афганистан, Евразия)
12 юш 77 зд – г. Лима (Перу, Южная Америка)
24 сш 92 вд – г. Дакка (Бангладеш, Евразия)
16 юш 65 зд – эти координаты лежат на территории Боливии. Но судя по всему, задание на столицы стран. Возможно у вас опечатка, могу предположить, что 19юш 65 зд – г. Сукре (Боливия, Южная Америка)
47 сш 19 вд – г. Будапешт (Венгрия, Евразия)
10 сш 67 зд – г. Каракас (Венесуэла, Южная Америка)
37 сш 3 вд – г. Алжир (Алжир, Африка)
52 сш 21 вд – г. Варшава (Польша, Евразия)
35 сш 140 вд – г. Токио (Япония, Евразия)
33 юш 71 зд – г. Сантьяго (Чили, Евразия)
Как же это находить? Попробую объяснить доступно:
Экватор – горизонтальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, чем остальные широты(параллели), всегда подписан на картах и обозначен как 0°, указывает направление запад-восток. Карта экватором делится на северную (сверху экватора) и южную (снизу экватора) широту. Цифровое значение широт подписано на карте справа и слева.
Гринвичский меридиан – вертикальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, может быть подписан как Гринвичский меридиан или рядом с ним стоят подписи «на запад от Гринвича/на восток от Гринвича» и обозначен как 0°. Делит карту на западную (слева от него) и восточную (справа от него) долготу, указывает направление север-юг. Цифровое значение долготы подписаны на картах сверху и снизу, а на карте полушарий – в точках пересечения меридианов с экватором.
Найти точку по координатам означает найти точку пересечения соответствующей широты и долготы. Если на карте не нарисованы соответствующие линии, например, 27° юш 86° вд, то вы высчитываете, отталкиваясь от диапазона указанных значений.
На карте к ответу выделила то, что описала + пример (координаты г. Эверест/Джомолунгма).