Режим реки — (фр. Regime, лат. Regimen управление) регулярные (суточные, годовые) изменения состояния реки, обусловленные физико географическими свойствами ее водосборного бассейна, в первую очередь климатом.
Полово́дье — одна из фаз водного режима реки, ежегодно повторяющаяся в один и тот же сезон года, — относительно длительное и значительное увеличение водности реки, вызывающее подъём её уровня; обычно сопровождается выходом вод из меженного русла и затоплением поймы.
Па́водок — фаза водного режима реки, которая может многократно повторяться в различные сезоны года, характеризуется интенсивным (обычно кратковременным) увеличением расходов и уровней воды и вызывается дождями или обильным снеготаянием во время оттепелей[1]
Меже́нь: низкий уровень воды в реке, озере, фаза водного режима; период, когда сохраняется такой уровень. На реках умеренной полосы наблюдается летняя и зимняя межень, так как в эти периоды поверхностный сток воды очень мал, и реки, в основном, питаются подземными водами.
Рівень економічного розвитку країни визначають за обсягом валового національного продукту (ВНП) або обсягом і структурою валового внутрішнього продукту (ВВП), за подушним ВВП, структурою зайнятості населення, енерго- і електроспоживанням, обсягом експорту.
ВВП – сумарна вартість товарів і послуг, вироблених за рік у межах країни.
ВНП - сумарна вартість товарів і послуг, вироблених національними суб'єктами (підприємствами, організаціями, приватними особами) за рік, незалежно від їх територіального розташування. Розрив між показниками подушного ВВП (між його верхнім і нижнім рівнями) складає 47 разів.
Рівень економічного розвитку країни в цілому дуже точно відображає структура зайнятості населення. Цей рівень, як правило, є прямо пропорціональним до частки населення, зайнятого в сфері послуг, і обернено пропорціональним до частки населення, зайнятого в сільському господарстві. В економічно високорозвинених країнах відбувається постійне зменшення частки зайнятих у промисловості, у країнах, що розвиваються, - навпаки.
Виходячи з критеріїв, що характеризують економіку, соціальний розвиток (рівень урбанізації, письменність, середня, вища освіта), виділяють п'ять типів країн.
1. Економічно розвинені країни - 23 країни, де мешкає 15% населення світу, але вони виробляють 3/5 світової промислової продукції. Ці країни мають величезні фінансові ресурси, і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій. Основна закономірність цих країн - наявність високорозвиненого господарства, а якому об'єднуються діяльність держави і потужних груп національного і транснаціонального капіталу
Объяснение: