З вулканічною діяльністю пов'язані також і загатні озера. При виверженні вулкану нерідко потоки лави загачують річкові долини або грабени, утворюючи природні греблі. До найвідоміших таких озер відносяться Севан, Тиверіадське озеро та Ківу. Дуже часто загатні озера утворюються в гірських долинах шляхом обвалів, оповзання, морен льодовиків. При цьому обвалюється велика маса гірської породи і озера утворюються буквально за декілька годин чи діб[1]. Причиною утворення деяких озер є оповзання, які виникли при землетрусах або великих опадах. До таких озер відносяться Мантаро в Перу, Яшин-Куль у Ферганській долиніта Синевир в Україні. В горах, де є льодовики, зустрічається багато озер, більшість з яких є загатними і утворились через кінцеві моренні вали, які перекривають долини. Іноді в гірській долині можна гати ланцюжок таких загатних озер, який виглядає як сходинки.
В XIX веке половина стока реки Кубань направлялась через Старую Кубань в причерноморский лиман Кизилташский, а оттуда в Чёрное море. Затем было произведено обвалование, и сток через Старую Кубань прекратился. Сравнительно недавно был проведён опреснительный канал по трассе отмершего Черноморского русла, по которому воды Кубани вновь поступают в Кизилташский лиман для нужд созданного там кефалевого хозяйства. В 1973—1975 годах было заполнено Краснодарское водохранилище, которое поглотило Тщикское.
Кубань играет большую роль в водном балансе Азовского моря. Она дает около 30% речного стока в это море, поддерживая благоприятную для ценных видов рыб соленость морских вод. Воды Кубани используются для распреснения и создания оптимальной для размножения рыб солености ряда лиманов. В 1936—1940 гг. в дельте Кубани были построены три опреснительные системы: Черноерковская, КуликовоКурчанская и Гривенская. Опресняется до оптимальной солености и Кизилташский лиман. Кубань и ее притоки имеют большое значение как места нереста таких ценных рыб, как осетровые, рыбец, шемая.
Экологическая проблематика органически связана с глобальными проблемами современности. От конструктивного решения проблемы оптимизации биосферы в значительной степени зависит благосостояние нынешних и будущих поколений, развитие современной цивилизации.